Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Жіночі імена НОНЬКА, ЛЮБЙНОЧКА, ЛІОБКА, ЛІОБЦЯ, ЛЮБ^НЯ, ЛЮ- Б^НЕНЬКА, ЛЮБ^НЕЧКА, ЛЮБИСЯ, ЛЮБЕСЕНЬКА, ЛЮ- Б^СЕЧКА. — Любов Василівно! Ходімте на проходку! Так гарно! (О. Пчілка); Любина — так звали біленьку дівчинку — яке мізинча, а хутко відчула: щось недобре коїться (В. Близнець); Свіжий вітер знамена., голубить. Біль і тиша врочисті, мов подвигу мить. Тільки голос далекий Шевцової Люби, наче пам'ять, над містом звучить (В. Мордань); Марія Петрівна., підводила обличчя, щоб спинити скорботно милуючий погляд на своїй дорогій Любочці (О. Пчілка); — Добрий день, — сказала Любуся по- шкільному, наспівом (А. Мороз). ЛЮБОМЙЛА слов.; від люб- (любов) і мил- (милий). ЛІОБА... (див. ще ЛЮБОВ); МІЛА, МІЛЯ... (див. ще ЛЮДМИЛА). ЛЮБОМЙРА жін. до ЛЮБОМЙР. ЛІОБА...(дав. ще ЛЮБОВ); МИРОСЯ, МЙРА... (див. ще МИРОСЛАВА). ЛЮДВІГА жін. до ЛІОДВІГ. ЛЮДВІСЯ, ЛЮДВІ- СЬКА, ЛІОДА, ЛЮДЯ... (див. ще ЛЮДМИЛА); ВІСЯ, ВІСЬКА. ЛЮДМИЛА слов.; від люд- (люди) і мил- (жилий). ЛІОДА, ЛІОДОНЬКА, ЛІОДОЧКА, ЛЮДУНЯ, ЛЮД^СЯ, ЛІОДЯ, ЛІОСЯ, ЛІОСЕНЬКА, ЛІОСЖЧКА; МІЛА, МІИОНЬКА, МІЛОЧКА, МІЛЯ, МІЛЬЦЯ. Ми слухаєм — я і Людмила, — як бігають пальці вологи По гранях гінкої покрівлі (М. Бажан); Людо! Людо! Озовися! — Тихо... Й знов на повні груди: — Людої Де ти? — на узліссі Хтось гукає, кличе Люду (Н. Тихий); — Ой скажіте, добрі людоньки, Чи не бачили ви Людоньки? Де мені шукати донечку, Мою втіху, мою горличку? (О. Підсуха); — Андрійко, Людочко, ходімо! (М. Білкун); Людя гралася десь в кінці саду (М. Коцюбинський); — Ось, Люсень- ко9 є налиснички з полуничним варенням... — дещо розгублено каже тьотя Таня (В. Луговський); Він сказав: "Підійдіть сюди, Мілої" — І стільця обережно підставив (Г. Чубач). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.