Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Жіночі імена Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне; В йому і любов, і журба, і надія; Воно як зітхання бринить весняне? Марія (М. Рильський); Якая сила невгасима — Сонце! Мріє! — У імені твоїм, Заньковецька Маріє? (П. Тичина); Писав хлопчина вірші, Чекаючи в саду: "Виходь, моя Марійко, Бо я на тебе жду..." (Д. Павличко); А он Марієчка, чорнява і гнучка, актора нашого знайомого дочка (М. Бажан); "Хто ти, дівчино, й звідки?" "Я —Марічка з Підгір'я... Будеш в нашому краї — Завітай на подвір'я" (В. Малик); І щебетала дівчинка мала: "Ку-ку, ку-ку! а де ти? тут, татусю? Візьми на руці, поцілуй Марусюі" (Леся Українка); Яка файна Марусина, У хустку завита (Народна пісня); Поблизу Марусинки — стара Ярошиха Не збавляє своєї ходи (Б. Степанюк); Гиля, гиля, сірії гуси, Не колотіть води коло Марусі. Ой Марусенька да на все іздана: Хороша, чорнява ще й дуже гарна (Народна пісня); Шлеться Іванко да до Марусечки, Да рано-рано, Шлеться Іванко да до Марусечки, Да ранесенько (Народна пісня); — Ой змарнів, змарнів, на личку збілів За тобою, Марусейко, що-м тя не видів (Народна пісня); Маня голубів годувала, З голубами розмовляла (Народна пісня); — Оце тобі, Манюню, букетик, — подав він квітки тітці, якось мило, пестливо нагинаючись до неї (М. Коцюбинський);
|
|
|