Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Жіночі імена Ой чи Парася, а чи Маруся? Я на тебе, серденько, не надивлюся! (Народна пісня); Ой мала ж та Парасинка два братики рідні, Та купили Поросинці два перстенці срібні (Народна пісня); Шкода твого, Парасицю, личка рум'яного (Народна пісня); Чи є, чи нема Пароньки вдома? (Народна пісня); Через кілька місяців Олеся написала: "Мамо, най Паро ня їде до нас".. Дружба молодого сподобав собі Порань- ку (С. Пушик); Є жінка, що її ми звемо ніжно Паша. Стернича трактора, законна гордість наша (М. Рильський). ПАРФЙНІЯ, ПАРФЙНА жін. до ПАРФЙН. ПАР- ФЙНОНЬКА, ПАРФЙНОЧКА, ПАРФЙНКА, ПАРФ^НЯ, ПАР- Ф^СЯ; ФЙНЯ, ФЙНІЧКА. Сюди, до Мальви, приїздила дружина Бубели — Парфе- на9 стояла перед нею на колінах (В. Земляк); Парфусі стало за сорок, а Бубела розміняв сьомий десяток (В. Земляк). ПЕЛАГІЯ, ПЕЛАГЙЯ, ПАЛАЖКА, ПАЛАГНА (ПАЛАТА, ПЕЛАГА) гр.; ім'я Pelagia; від pelagios — морський. ПАЛАГНОНЬКА, ПАЛАГНОЧКА, ПАЛАЖЕНЬ- КА, ПАЛАЖЕЧКА, ПАЛАЗЯ, ПАЗЯ, ПАЗЙНА, ПАЗЬКА, ПЕЛЙСЯ, ПОЛЯ. — А що, кажу, пане Хомо, м'ясниці надходять, я маю брата, а у вас є дочка Пелагія (С. Воробкевич); Така була гарна жінка. Звали її —Пелагея Євгенівна (П. Панч); Да не гай же нас, тестю, Виряжай же нас, тестю, Тепер нічка да темненькая, Доріженька да далекая — Боїмося, щоб не заблудити, Щоб Палажку не загубити (Народна пісня); Лишилась солдатська баклажка. Бере її в поле з водою тепер засмучена тітка Палажка (Д. Луценко); Палагна збудилась, як тільки почало дніти.. Вона наче крізь сон почула: — Як спали, Палагночко, душко? (М. Коцюбинський); Бігав [хлопчик] часто зразу за старою ПелагоЮу а пізніше сам до Гринька (С. Ковалів); — Люблю тебе, Палазюу та не знаєш за що? (Г. Косинка);
|
|
|