Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
186 Найпоширеніші імена, їх походження та варіанти VjIbKA: ОЛЙНОНЬКА, ОДИНОЧКА, ОЛЙНКА; L ЛИНА, ЛЙ- НЯ, ЛЯНОНЬКА, ЛЯНОЧКА, ЛЙНКА, ЛЯН^СЯ, ЛЯН^- СЕНЬКА, ЛЯНУСЕЧКА, ЛЯНУСЬКА. Ой хто ж тобі сі кучері звиває? — Була в мене дівчина Уляна, Ой та ж мені сі кучері звивала (Народна пісня); — Хто ти є? — запитав тебе ворог в брунатній одежі. —L Я Уляною звусь, а на прізвище я — Громова! (Л. Забашта); Тітка Оляна спритно скидає з мене свитинку (М. Стельмах); Закотилося да сонечко за сад-виноград. Цілуйтеся, милуйтеся, ой хто кому рад. Лексієчко Уляноньці да вже давно рад (Народна пісня); Та вступила Уляночка в сухий терен, Розмахнула рученьками аж на берег (Народна пісня); — Привчайся, Улянко, лісникувати. Я буду навідуватися (О. Донченко); Пригадалась [Орлюкові] Уляна, з якою мріяв прожити життя над прекрасною своєю рікою. — Де ти, Улю? Поглянь на свого Івана! (О. Довженко); — Улясю, — сказав весело писар, — давай нам обідать (Б. Грінченко); Параска: Хіба я не знаю, що йому Вляна до вподоби? Улько, підеш за Ілька? (Б. Грінченко); Суботонька, неділенька Так, як один день, Сумувала Олянка Та увесь тиждень (Народна пісня). УСТЙНА, ЮСТЙНА (#СТЯ, В^СТЯ) жін. до УСТЙН, ЮСТЙН. УСТІІНОНЬКА, УСТЙНОЧКА, УСТЙНКА, VCTE4KA, ^СТЕНЬКА; ВУТАНЬКА; ІОСТЯ, ЮСТЙНОНЬКА, ЮСТЙНОЧКА, ЮСТЙНКА. І сидить Христофор за столом Поруч неїг своєї Устини, То з веселим, то з хмурим чолом, Хоч для смутку немає причини (О. Підсуха); Проснулась пані. "Ах, се ти, Юстино?" Немов спросоння вид свій підвела (І. Франко); — Це Юстина на роботу загадує. Вона ланковою... — якось тривожно пояснила Марійка (А. М'ястківський); З
|
|
|