Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.

Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня 
Наступна

29
Завдання та будова
Словника-довідника
У "Додатках" вміщено короткий список літератури, який
знайомить читачів із працями з питань ономастики 19,
вужче — антропоніміки 20.
Третє видання Словника-довідника "Власні імена людей"
виходить у нових суспільно-політичних умовах — Україна
стала самостійною державою, а мова українського народу
набула статусу державної. Це зумовило розвиток нових
тенденцій. Особливо актуальною стала теза Закону про мови:
"Українська мова є одним з вирішальних чинників національної
самобутності українського народу".
Останнім часом у наукових іменознавчих дослідженнях, у
численних газетних та журнальних публікаціях висловлено
цілий ряд пропозицій щодо увиразнення національної
самобутності власних імен українців. Основні з них: розширення
складу офіційних документальних імен за рахунок тих
варіантів, що кваліфікуються сучасними словниками як розмовні,
послідовне збереження української звукової оболонки при
відтворенні імен і прізвищ українців іншими мовами та ін.
Особливо вимогливими є заклики до перегляду
правописних норм у сфері імен і прізвищ, зокрема про доцільність
подвоєння приголосних у ряді імен, про апостроф, про відновлення
т замість ф у ряді імен грецького походження тощо. Дещо із
запропонованого враховано в "Українському правопису" A993)
та в пропонованому Словнику. Але робота над
удосконаленням правопису триває, дискусія продовжується. Ось чому
автори 3-го видання Словника-довідника "Власні імена людей"
вважають, що поки не буде створений і офіційно схвалений
стабільний правопис української мови, поки не будуть
вироблені науково обґрунтовані правила транскрипції українських
найменувань людей іншими мовами, вносити корінні зміни у
рекомендації, зафіксовані чинним правописом, словниками і
довідниками останніх десятиліть, передчасно 21.
19 Ономастика (від гр. onomastikos — який стосується імені,
найменування або onomastike — мистецтво давати імена; onoma — ім'я) —
галузь мовознавства, що вивчає власні назви.
20 Антропоніміка (від гр. anthropos — людина і onoma — ім'я) —
розділ ономастики, що вивчає антропоніми (власні імена людей):
особові імена, форми по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми.
21 Постановою Кабінету Міністрів України № 402 від 15 червня
1994 р. "Про підготовку і видання «Українського правопису» у новій
редакції" створено Українську національну комісію з питань
правопису при Кабінеті Міністрів України, яка з 1994 р. разом з Інститутом
української мови Національної академії наук України здійснює
науково-методичне забезпечення підготовки зазначеного Правопису.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.