Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Чоловічі імена Зеленая рутонька жовто зацвіла, Ой десь мого Андрійця довго нема (Народна пісня); Як заїде Андрійцьо з боярами, То витовче сад-виноград, гей! (Народна пісня); Ой із гори високої летить біле гуся, Нікого так не люблю, як того Андруся (Народна пісня); Андрусик встав і кинувся до дяді, І почоломкався старий Лука (А. Малишко); Молодий Андрусенько поклін б'є (Народна пісня); Ой мала я хлопця, хлопця Андруха, Андруха (Народна пісня). АНДРІЙН див. АДРіАН. АНДРОНИК, АНДРОН гр.; апег ірод, andros) — чоловік і піке — перемога (буквально: переможець чоловіків). АНДРОНКО, АНДРОНОНЬКО, АНДРОНОЧКО, АНДРОН- ЧИК. — Я буду вашим лікарем. Зовіть мене Андроником Федотовичем (А. Дімаров); — Знайомся, Марку, з моїм гостем. Це Андрон Потапович Кисіль (М. Стельмах); — Чом ти зблід, Андрончикуі — кидає Сорокіна (О. Донченко). АНИКЙТА гр.; aniketos — непереможний. АНЙКІЙ див. ОНЙКІЙ. АНТЙП гр.; ім'я Antipas; від anti — замість і pas — увесь, усякий. АНТЙПКО, АНТЙПОНЬКО, АНТЙ- ПОЧКО. Ніж Антипові замовить з ресори (Григір Тютюнник). АНТІН, AHTOH (АНТОШЙ) лат.*; рим. родове ім'я Antonius; можливо, з гр. anteo, antao — вступаю в бій. АНТІНКО, AHTOHKO, AHTOHE4KO, АНТОНЬО, АНТОСЬ, АНТОСЬКО, АНТОСЬО, AHTOIHKO, АНТОША; ТОСИК, ТОСЬКО, ТОСЬО, ТОНЬКО, ТОНЬО, ТОНЬЧИК. Смеркалось. Антін в'яло минав квартал за кварталом (М. Коцюбинський); І мовить напутнє слово Комбайнер Порохня Антон (Н. Тихий); — Ходи, ходи, Маринонько, із нами, Да дамо тобі квіточку з перами! — Яж тієї квіточки не зношу, Полюбила Антонечка, як душу! (Народна пісня); Як твоя у річці тоне мати І кричить: "Рятуй мене, Антошкуі" — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.