Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
53 Чоловічі імена Сиділа квочка коло кілочка Да вивела бабі четверо діток: Що перве дитятко — молодий Петрусик, А друге дитятко — молодий Ігнатко (Народна пісня); — А не могли би ви мені сказати, де я міг би знайти пана Гната Калиновича? —Але ж бо я є він, — сказав Качко (І. Франко). ГОРДІЙ гр.; Gordias — ім'я фрігійського царя, дане за географічною назвою Gordion — Гордій (столиця Фрігії). Церк. Гордій. ГОРДІЙКО, ГОРДІЄНЬКО, ГОРДІЄНКО. І хай він характером дядько крутий, І хай проти шерсті дошкульні слова, Та всі формувальники тільки об тім І мріють, і дня лиш чекають того, Щоб в зміну потрапить одну із ним, Щоб руку потис їм Гордій Чорногор (С. Мушник). ГОСТОМЙСЛ слов.; від гост- (д.-рус. гость) і мисл- (мислити, мисль). ГРИГОРІЙ,_ГРЙГІР, ГРЕЦЬКО (ГРИГОР, ГРИЦЬ, РЙПР, РИТОР) гр.; gregoreo — не сплю, пильную (буквально: той, хто не спить, пильнує). ГРИГОРКО, ГРЙНИК, ГРИНЬ, ГРИНЬКО, ГРЙНЬО, ГРЙНЯ, ГРИЦАЙ, ГРЙЦИК, ГРИ- Ц^НЬ, ГРИЦУНЯ, ГРИЦ^НЕНЬКО, ГРИЦУНЬО, ГРУНЬ, ГРУНЬКО, ГРЙША, ГРИШКО; РЙПРКО, РИГОРКО. Це вам, Григорію й Сергію, — Лиш тільки з поїзда зійшли, — А вже село в долині мріє, В якім три роки не були (Б. Степанюк); В словах Григора прозвучав жаль (Григорій Тютюнник); У братській школі на старім Подолі Себе ліпив Грицько Сковорода (Б. Олійник); Моє шанування, Грицьку Степановичу! (Г. Ігнатенко); Григорій не селом ішов, А лугом, навпрямки. — Здоров, косарю! — Гриць? Здоров! І обнялись дружки (О. Підсуха); Ригор був селянин-бідняк (О. Донченко); Григорко побіг до станційної криниці по свіжу воду (Ю. Яновський); Дай до стайні знати, Там до стаєнного Гриня,
|
|
|