Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
98 Найпоширеніші імена, їх походження та варіанти СЕВЕРЙН, СЕВЕРЙН.СЕВЕРіХНлат.; severus — суворий. СЕВЕРЙНКО, СЕВЕРИНОНЬКО, СЕВЕРЙНОЧКО, СЕВЕРЙНЧИК, СЕВЙРКО, СИВА. Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Сееерина, На голос Гуні й ПавлюкаІ (М. Рильський); — Води! Рятуйте! — закричала не своїм голосом. — Северинчикуі Встань, рідненький! (І. Сочивець); Багато дечого в світі, на який дивився Северко дитячими очима з батьківського подвір'я, було і цікавого і загадкового (А. Іщук). СЕЗОН див. C03OHT. СЕЛІФАН лат.*; те саме, що САЛИВОН. д.-євр.; sama'—чути, слухати або sim'on — той (Бог) чує. СЕМЙНКО, СЕМЙНОНЬКО, СЕМЙНОЧКО, СЕМЕНЧИК, CEMKO, СЕНЬКО, СИНЯ, СЕНЬ, СИНЬО. Ой оре Семен, оре да на шлях поглядає, Чужі жінки обід несуть, моєї немає (Народна пісня); Старого згадаєм, Полковника фастовського Славного Семена (Т. Шевченко); Наумиха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжки (М. Коцюбинський); —Семеночку, соколе мій! Чого ти невеселий став? (Б. Грінченко); Летить сонячною курявою Секмса-кулеметник і строчить (Г. Косинка). СЕРАФИМ д.-євр.; sdraphun (мн. від saraph) — вогненний, полум'яний; буквально: вогненні ангели. СІМА; ФІМА. СЕРГІЙ лат.; рим. родове ^ ім'я — Sergius; можливо, від servus — служитель. СЕРГІЙКО, СЕРГІЄНЬКО, СЕРІІЄЧКО, СЕРГІЙЧИК, СЕРГ^НЯ, СЕРЬОГА, СЕРЬОЖА. Стояв, у даль вдивляючись, Сергій (М. Рильський); А не буде дощ іти без хмари, А не буде Сергійко без пари (Народна пісня); Леся: Ми всі варвари, а він добренький, хоч до рани прикладай. Не Сергій — Сергійчик (О. Коломієць); За шофера ми поставили тракториста Серьогу (Ю. Янов- ський); — Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник).
|
|
|