Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
союза і и, кроме того, усиливая отрицание, напр.: «Ні спёка дня, ні бурі, ні морози — ніщо не вб'є мою любов живу» (В. Сосюра); «Ані при хатньому багатті привітному, Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче» (Леся Українка); «Він не чує ані жалю в серці, ані гніву» (М. Коцюбинський). Союзы а (рус. а, но), але (рус. но, однако), та (в значении але, рус. а, но, однако), проте (рус. однако, но), затё (рус. зато), однак (рус. однако) выражают противительное значение (укр. протиставне значення), значение противопоставления, напр.: «Пам'ятатимем не для пам'яті, а для чогось того небуденного» (І. Драч); «І традиційні вёрби, і калина — все батьківське, але синівське — теж» (Б. Олійник); «Течё вода в синє море, та не витікає» (Т. .Шевченко). В простом предложении разделительные союзы (укр. розділові сполучники) або (рус. или; либо), чи (рус. или; ли), або — або (рус. или — или, либо — либо), чи — чи (рус. или — или, ли — ли), то — то (рус. то — то), не то — не то (рус. не то — не то), чи то — чи то (рус. то ли — то ли) указывают на возможность одного из двух явлений, чередование их, неопределенность, нечёткость восприятия чего-нибудь. Наиболее употребительны из них союзы або, чи, то — то, напр.: «Соснові шишки, великі й порожні, котились під ноги або дивились із трави десятками очей на схилені голови синіх дзвіночків» (М. Коцюбинський) ; «Малий мав років десять чи дванадцять» (В. Сосюра); «Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи» (О. Гончар); «То музика нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина» (Л. Костенко) . Присоединительный союз (укр. приєднувальний сполучник) та й (рус. да и) соединяет однородные члены предложения со значением добавления, дополнения: «Майже вся драматургія Лесі Українки та й значна частина її лірики є самостійним і часом до дерзновенності сміливим переглядом світових мотивів» (М. Рильський). Градационные союзы (укр. градаційні сполучники) як — так і (рус. как — так и), не тільки — ай, не тільки — але й, не лише — ай, не лише — але й (рус. не только — но и), хоч і — але (рус. хотя и — но), якщо не — то (рус. если не — го), не стільки — скільки (рус. не столько — сколько) подчёркивают смысловой вес одного из однородных членов предложения. Среди них наиболее часто употребляются союзы не тільки—а й и не тільки —але й: «Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною» (В. Су- 229 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.