Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
З мовної скарбниці забивати памороки «память отшибать» віддавати (віддати) на поталу «отдавать (отдать) в жертву, отдавать (отдать) на съедение» віддавати (віддати) Богові душу «умирать (умереть)» гнати в потилицю «гнать взашей» ВПРАВИ 1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прості речення із сполучниками, з'ясуйте їх значення. Перекладіть ці речення рідною мовою. 2. Поставте замість крапок єднальні сполучники і, й, та і вмотивуйте їх вибір: Учіть дітей відкривати ... дивуватися. Люблю світанок ... роси, ліс ... поле влітку. Матері ... батьки уважно слухали вчителя. .Шануйте ... рідну мову, ... пісню, ... працю. Батьківщина починається для нас ... зі співу матері над колискою, ... із квіту яблуні, ... з журливої річечки. 3. Перекладіть українською мовою. Випишіть сполучники в простих реченнях і поясніть особливості вживання їх у російській та українській мовах: Помня приказ Бату-хана, «не задерживаясь идти вперед на заход солнца», монголы прекратили осаду Данилова и двинулись дальше на запад. Гуюк-хан, дойдя до Кременца, рассчитывал быстро овладеть им. Он помнил повеление Бату-хана, сказанное с презрительной усмешкой, и хотел поскорее разделаться с Кременцом, раздавив его, как яйцо. Но здесь случилось неожиданное. Перед ним оказался город — неприступная крепость на горе. Дорога вилась по крутому каменистому подъему. На верху прочных стен видны были жители, готовые к защите. Гуюк-хан сидел на гнедом жеребце и мрачно смотрел вверх на запертые городские ворота. И дорога и боковые скаты холма, на котором был расположен город, блестели, как стекло. Что бы это могло быть? Он приказал переводчику с двумя всадниками подняться к воротам и потребовать немедленной сдачи города, обещая пощадить покорных жителей и не тронуть их имущества. Однако подняться к воротам оказалось невозможным: жители, услышав о приближении монголов, полили гору водой, и теперь она вся обледенела. Кони скользили и падали. Со стен раздавались крики и смех, летели камни. Гуюк-хан в бешенстве приказал дожидаться стенобитных машин, следовавших за войском. Через два дня прибыл один камнемет. Его везли двенадцать быков, но втащить машину на гору по обледенелой дороге оказа- 233
|
|
|