Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Андрій Малишко ВЧИТЕЛЬКА Сонечко встає, і в росі трава, Біля школи в нас зацвітають віти, Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать, Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому, І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у тебе знов та ж доріжка в клас, Той же явір наш Під вікном у школі. Двох синів твоїх узяли фронти, Бо на рідний край впала чорна злива, В партизанську ніч посивіла ти, Як в тяжкий мороз Непожата нива. Знов щебече юнь і цвіте трава, Пізнаю тебе в постаті несхйлій. Вчителько моя, зоре світова, Раднице гмоя На Вкраїні милій! віти «ветки, ветви» світовий «рассветный, предрассветный» питати «спрашивать; осведомляться; расспрашивать» зустріти «встретить, повстречать; принять (гостя)» збшитки «тетрадочки» втома «усталость, утомление» злйва «ливень, проливной дождь; поток» посивіти «поседеть, посиветь» юнь «юность, молодость; юношество, молодёжь» постать «фигура; личность» несхйлий «несгорбленный, несогбённый» радниця «советница; советчица» 236 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.