Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.

Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня 
Наступна

ДІАЛЕКТНЕ РОЗМАЇТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Від Сяну й Бугу на заході до Сїверського Дінця на
сході, від Прип'яті на півночі до Чорного й Азовського
морів на півдні живе український народ. Кожен, хто коли-
небудь хоч ненадовго виїжджав із рідного міста чи села
в сусіднє, а тим більше віддалене, знає, що говорять там
хоч і українською мовою, та всё ж таки трохи якось по-
іншому, не так, як у його рідному селі чи місті. Та навіть
сам процес говоріння називають неоднаково в різних
місцевостях України: в одних — говорять або говорат, вогд-
рат, говореть, говоре, гварат, говорут, в інших же ж —
гомонять або гомонёть, ще в інших — байуть, балакайуть,
гадають, бесідують...
Приїхав автобусом — так говорять усюди на Україні,
і лише на Закарпатті й, рідше, Гуцульщині скажуть
прийшов з автобусом. Або й такий приклад. На запитання
своєї потіхи-маленького синочка чи донечки, де в них
узявся меншенький братик Петрусь чи сестричка Оксан-
ка, мама, яка живе на центральній і лівобережній
Україні, жартуючи, відповість: приніс чорногуз або лелека, на
Поділлі — чорногуз або боцюн, на правобережному
Поліссі — бусел, бусеньу на Чернігівщині й лівобережній
Київщині — гайстер, на батьківщині О. П. Довженка біля
Сбсниці — клёкотень, на Волині й Лемківщині — боцюн,
боцян, у Галичині, на Закарпатті й Буковині — бузьок,
бусько (тут кажуть ще й веселик), над Тисою на
Закарпатті — ґовля...
А буває й таке, що вживають одне й те саме слово, але
розуміють його по-іншому... Приїхала подолянка в гості
до своєї свекрухи-галичанки. І дуже вже хотілось
сподобатись свекрусі, догодити їй. Попросила якось свекруха
невістку наварити на обід пирогів. Та, не задумуючись,
замісила тісто, розтопила піч і напекла пирогів.
Приходить свекруха з поля на обід і бачить: є пироги.., та не
ті — печені, а не варені. Прикро стало невістці, що не
виконала прохання матері. А звідки ж було їй, небозі, знати,
що в Галичині пирогами називають і варені вареники,
і печені пироги.
Отже, не всюди на Україні говорять однаково.
Територіальні різновиди сучасної національної мови
називаються говорами чи діалектами і наріччями. Наука, яка
вивчає територіальні вияви тої чи іншої мови,
називається діалектологією. Знавці українських говорів, учені-
діалектблоги, можуть на основі навіть небагатьох
характерних рис у мовленні тієї чи іншої людини досить до-
27

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.