Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
термінології. Таким чином, проблема більшої архаїчності професійної лексики втрачає свою релевантність. С. Д. Шелов справедливо відзначає, що спеціальна лексика трудової діяльності часто випереджає спеціалізацію та професіоналізацію праці; у цьому розумінні терміни як спеціальні, тематично обмежені позначення здаються не новішими, а, навпаки, давнішими за професійну лексику [Шелов 1984, с. 80]. Доцільним є розмежування професіоналізмів і термінів, котрі разом становлять поняття спеціальної субмови. Межуючи одне з одним, терміни, проте, мають більш впорядкований та нормалізований характер, у той час як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які вживаються вузьким колом фахівців, причому, переважно в розмовній мові. Незважаючи на ці істотні відмінності, між цими двома сферами лексики існує безперервний взаємообмін, і професіоналізм може існувати також і як синонім терміна, 1.2.2. НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ Терміни — це не особливі слова, а лише слова в особливій функції. Особлива функція, в якій виступає слово,— це функція назви... Між тим, науково-технічний термін є неодмінною назвою поняття [Винокур 1939, с. 5—6]. В. В. Вино- градов виділяє ще одну важливу їх функцію — дефінітивну [Виноградов 1947, с. 12—13]. Дана функція термінів не є властивою іншій Групі лексичних одиниць професійної субмови, що має функцію найменування. Тут ідеться про номенклатурні утворення, які нерідко включаються до складу термінологічних словників і помилково приймаються деякими лінгвістами за терміни (наприклад, номеии «Ту-144», «Мерседес-Бенц-250», «Електрон Ц-380-Д» тощо). До номенів, як відомо, належать назви різних видів обладнання, машин, типів конструкцій, марок виробів тощо. Номенклатура є проміжною ланкою між термінами та власними назвами [Лейчик 1974, с. 24], Номен виступає як відносно довільний «ярлик» предмета, конвенційно «прикріплений» представниками відповідної галузі знання, який не претендує на розкриття чи принаймні часткове відображення його у формі лексичного значення. Разом з тим, розв'язання проблеми нормалізації номенклатурних утворень не належить в цілому до компетенції лінгвістики. Норми у сфері оригінальних знаків, символів, номенклатур не мають безпосереднього узгодження з нормами мови (тут не йдеться про орфографію) та встановлюються не лінгвістами, а виключно фахівцями даної галузі науки й техніки. 15
|
|
|