Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
терміна для подальшої його стандартизації та закріплення у відповідних термінологічних словниках. А виходячи з того, що будь-який словник претендує на істину в останній інстанції, перекладач має своїм завданням враховувати не лише досвід найбільш розвинених мов світу, але й місцеві умови та традиції, пов'язані зі словниковим складом мови. Важливу роль відіграє також фонетична та граматична будова мови. Отже, виникає інша проблема: якомога вдаліше поєднати національні традиції з позитивним світовим досвідом. Особливо це стосується мов, у яких національна теркйнологія перебуває на стадії формування, де саме переклади наукової літератури з інших мов служать одним із основних шляхів поповнення фахових терміносистем та їх стандартизації. Інколи саме перекладачі звертають увагу на те, що той чи інший термін рідної мови не відповідає основним вимогам термінотворення, бо якраз перекладачі, як ніхто інший, мають можливість порівнювати термінологічні еквіваленти мови оригіналу та мови перекладу. Під невідповідністю того чи іншого терміна може розумітися його надмірна громіздкість, нездатність утворювати деривати тощо. Часом перекладачі просто заступають невдалий термін його іншомовним еквівалентом. Це може відбуватися як узгоджено, так і стихійно. Ще одна проблема, з якою стикається перекладач,— це проблема приналежності того чи іншого терміна до певної галузі. «У процесі науково-технічного перекладу певні труднощі виникають у зв'язку з поділом лексики на загальновживану, за- гальнонаукову та вузькофахову» [Кияк 1992, с. 143]. Таким чином, перед перекладачем стоїть завдання визначити, чи певний термін є загальнонауковим, чи його можна вживати лише у відповідній галузі. 2.2. МОВНА АДАПТАЦІЯ ТА МОВНЕ ПЛАНУВАННЯ Питання точної передачі тих чи інших реалій засобами тієї чи іншої мови впирається в проблему розвиненості цієї мови та її здатності передавати специфічні реалії, в те, як функціонально використовується потенціал цієї мови [Со- lumas 19892, с. 181]. Однією з головних перешкод на шляху перекладача науково-технічної літератури може бути відсутність у мові перекладу відповідних лексичних еквівалентів. Виникає необхідність в усуненні прогалин, пристосуванні мови перекладу до відповідної галузі, створенні та стандартизації відповідної термінології. Проте стихійність цього процесу може призвести до великої плутанини. Тому вона потребує чітко організованих заходів з модернізації. 19
|
|
|