Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
Fierman 1991, c. 33]. З іншого боку, деякі політики, що прийшли до влади у цих державах, розглядали присутність у своїй державі етнічних груп, які розмовляли іншими мовами, як небезпеку, тому вони всіляким чином намагалися ігнорувати цю реальність, як стверджував J. Fishman, за принципом: чим менше мов — тим краще. Так було в Алжирі, де керівництво протягом багатьох років намагалося витіснити берберську мову кабіл мовою арабською, або в Нігерії, де керівництво країни намагалося в усіх регіонах запровадити мову гауса [Fierman 1991, с. 14-16]. Процес творення мови залежить певним чином від окремих осіб. З іншого боку, як вже було сказано вище, мовне планування, як правило, проводиться спеціальними установами. В усякому разі, мовне планування в сучасних умовах може мати успіх лише при врахуванні міжмовних зв'язків та інтернаціональності тих чи інших елементів. Різні країни та регіони стають все більш взаємопов'язаними між собою, що веде до поступового нівелювання меж між національними культурами, до виникнення спільного лексичного фонду в багатьох мовах світу [Акуленко 1972, с. 12; Акуленко 1973, с. 263]. 2.3. МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ Мова чутливо реагує на всі процеси, які відбуваються у суспільстві. Контакти з носіями інших мов, зміна релігії, орієнтація на певну країну-еталон, побудова писемності, розробка або реформа правопису, розробка науково-технічної та суспільно-політичної термінології тощо — всі ці процеси у більшій чи меншій мірі залишають відбиток на розвитку мови, яка, в свою чергу, зазнає помітного впливу всіх названих вище факторів. Протягом останніх років дослідженню мовних інтерференцій надавалося дуже значної уваги, проте чіткої класифікації цих явищ ще не створено. Частіше за все увага приділялася лише підсвідомим інтерференціям, або, в кращому випадку, свідомі та підсвідомі мовні інтерференції розглядалися окремо одна від одної. Та все ж таки, свідомі та підсвідомі інтерференції — це явища, аналогічні одне одному. Тому класифікація мовних інтерференцій як явищ соціолінгвістики повинна виглядати таким чином, аби вона охоплювала обидва види. Проте такі заходи, як мовне будівництво (планування) за своєю природою мають дуже багато спільного з природою підсвідомих інтерференцій, пов'язаних, зокрема, з мовними 27
|
|
|