Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
цілком належать до минулого, дійсно не впливають на розви* ток сучасних терміносистем, то адстрат є досить впливовим чинником через наявність послідовних контактів з мовами- сусідами. Це видно на прикладі спільної ареальної лексики, яка фор. мується в усіх (чи майже в усіх) мовах даного ареалу під впливом однієї чи кількох домінуючих мов. Такою домінуючою мовою в межах Центральної Європи є німецька, лексика якої залишила глибокий відбиток в інших мовах ареалу, cf.: нім. miissen — укр. мусити, пол. musiec, чеськ. muset, словацьк. musief; нім. braun — укр. брунатний, пол. brunatny. Багато слов'янських елементів містить румунська лексика: ceas, ceacfc, rSzboi, bolnav, tovarae тощо. Що стосується підсвідомих мовних інтерференцій, пов'язаних з мовною невідповідністю, то вони спостерігаються на двох рівнях — фонетичному та граматичному. Таким чином, залежно від цього вони можуть бути двох видів: а) мовні інтерференції на фонетичному рівні, пов'язані з невідповідностями артикуляційних баз; б) мовні інтерференції на граматичному рівні, пов'язані з невідповідностями граматичної будови. Підсвідомі мовні інтерференції на граматичному рівні можливі також при перекладі з рідної мови на нерідну, коли перекладач підсвідомо (часто механічно) переносить особливості граматичної будови своєї мови на іншомовний ґрунт [Schmidt 1989; Svejcer 1989; Beaugrande, Hu 1989; Neubert 1989; Klaudy 1989; Rabceva 1989; Komissarov 1989]. Це, наприклад, має місце, коли існують розбіжності в граматичному роді еквівалентів у мові оригіналу та мові перекладу: укр. книга (жіночий рід) — нім. Buch (середній рід), рос. собака (жіночий рід) — укр. собака (чоловічий рід), рос. цветок (чоловічий рід) — лит. gele (жіночий рід) [Михальченко 1976, с. 136]. Крім того, такі мовні інтерференції можуть бути акцептними, коли у мову-реципієнт разом з новими запозиченнями вносяться зміни у фонетичному складі або граматичній будові, та безакцептними, коли таких нововведень у мові-реципієнті не спостерігається, а, навпаки, засвоєні слова повністю асимілюються, підпорядковуючись фонетичним та граматичним особливостям мови-реципієнта. Акцептні підсвідомі мовні інтерференції на фонетичному рівні проявляються в тому, що разом з новими словами тією чи іншою мовою запозичуються одночасно й нові звуки, як було» наприклад, у давньоруській мові з запозиченням звуку [f] pd; зом з великою кількістю грецьких слів. На граматичному рівні це можна спостерігати на прикладі наслідування форми множини та деяких інших форм мови-продуцента. 32 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.