Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

негайного розв'язання. Достатньо згадати проблеми
нормалізації та стандартизації термінології, інтенсифікації
перекладацької діяльності, реферування та анотування наукових текстів,
оптимізації навчання перекладу науково-технічної літератури
тощо. Субмови науки й техніки розвинулися настільки, що
нерідко між фахівцями відповідної галузі відсутнє будь-яке
взаєморозуміння. Існує також небезпека розриву між рідною та
професійною мовами, особливо у зв'язку з процесом
інтернаціоналізації останньої.
Усе це сприяло тому, що в надрах сучасної лінгвістики
виникла нова прикладна дисципліна — термшознавство, яка
поступово утверджує свої самостійні функції на перетині кількох
наук — лінгвістики, логіки та відповідних науково-технічних
спеціальностей. Звідси не варто робити поспішних висновків
про те, що термінознавство претендує на особливе місце в
системі наукового світосприйняття, оскільки, впливаючи
певним чином на відповідні науки, воно цілком залежить від їхніх
завдань, проблем, статусу. Найбільш загальна мета терміно-
знавства — турбота про те, щоб процес утворення та
вживання термінологічних найменувань зробити більш керованим,
сприяти раціоналізації професійного спілкування,
взаєморозумінню фахівців.
Нині постала необхідність у формуванні національної
термінології, у складанні термінологічних словників, які б
відповідали світовим стандартам, з метою вивести національну терміно-
графію на світовий рівень, що залежить також і від правильного
відтворення українською мовою запозичених термінів, їх
правильного використання тощо.
Головним завданням є дослідження як лінгвістичних, так і
екстралінгвістичних факторів, які впливають на створення
(головним чином, перекладачами) нових термінів у національних
терміносистемах, якщо відповідний еквівалент у мові
перекладу відсутній, а також виявлення механізму термінологічного
планування з точки зору мовних інтерференцій, тобто
свідомого чи підсвідомого втручання в мову з метою лексичної
модернізації та стандартизації.
Побудова та стандартизація нових термінів — це теж
мовна інтерференція. По-перше, то є штучне втручання в
природний розвиток мови, насамперед — у її лексику, з внесенням
туди відповідних змін, нововведень. По-друге, це така ж сама
штучна селекція форм і варіантів з метою вибору найбільш
вдалого та затвердження його як стандарту. «Кількість
термінів майже в кожній науці зростає... проте до цього часу майже
нічого не робиться для того, щоб нові терміни були суворо
вмотивовані та зрозумілі всім представникам даної науки» [Бу-
дагов 1974, с. 124]. Хоча ці рядки були написані понад тридцять
6

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.