Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
негайного розв'язання. Достатньо згадати проблеми нормалізації та стандартизації термінології, інтенсифікації перекладацької діяльності, реферування та анотування наукових текстів, оптимізації навчання перекладу науково-технічної літератури тощо. Субмови науки й техніки розвинулися настільки, що нерідко між фахівцями відповідної галузі відсутнє будь-яке взаєморозуміння. Існує також небезпека розриву між рідною та професійною мовами, особливо у зв'язку з процесом інтернаціоналізації останньої. Усе це сприяло тому, що в надрах сучасної лінгвістики виникла нова прикладна дисципліна — термшознавство, яка поступово утверджує свої самостійні функції на перетині кількох наук — лінгвістики, логіки та відповідних науково-технічних спеціальностей. Звідси не варто робити поспішних висновків про те, що термінознавство претендує на особливе місце в системі наукового світосприйняття, оскільки, впливаючи певним чином на відповідні науки, воно цілком залежить від їхніх завдань, проблем, статусу. Найбільш загальна мета терміно- знавства — турбота про те, щоб процес утворення та вживання термінологічних найменувань зробити більш керованим, сприяти раціоналізації професійного спілкування, взаєморозумінню фахівців. Нині постала необхідність у формуванні національної термінології, у складанні термінологічних словників, які б відповідали світовим стандартам, з метою вивести національну терміно- графію на світовий рівень, що залежить також і від правильного відтворення українською мовою запозичених термінів, їх правильного використання тощо. Головним завданням є дослідження як лінгвістичних, так і екстралінгвістичних факторів, які впливають на створення (головним чином, перекладачами) нових термінів у національних терміносистемах, якщо відповідний еквівалент у мові перекладу відсутній, а також виявлення механізму термінологічного планування з точки зору мовних інтерференцій, тобто свідомого чи підсвідомого втручання в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації. Побудова та стандартизація нових термінів — це теж мовна інтерференція. По-перше, то є штучне втручання в природний розвиток мови, насамперед — у її лексику, з внесенням туди відповідних змін, нововведень. По-друге, це така ж сама штучна селекція форм і варіантів з метою вибору найбільш вдалого та затвердження його як стандарту. «Кількість термінів майже в кожній науці зростає... проте до цього часу майже нічого не робиться для того, щоб нові терміни були суворо вмотивовані та зрозумілі всім представникам даної науки» [Бу- дагов 1974, с. 124]. Хоча ці рядки були написані понад тридцять 6
|
|
|