Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
років тому, своєї актуальності вони не втратили,— навпаки, зараз вони набули ще більшої актуальності. Недооцінка соціальних чинників у процесі номінації може не лише відобразитись на акті комунікації, але й безпосередньо шкодити самому соціальному явищу, викликаючи невірні асоціації, неґативне конотативне значення [Кияк 1988, с. 89]. Проте мовні інтерференції бувають пов'язані не лише з терміно- системами чи з поповненням новими словами лексичного фонду при перекладі з іноземної мови через брак необхідних еквівалентів. Формування писемності, суспільно-політичної та наукової термінології, розвиток орфографії та взагалі літературної норми будь-якої мови — все це теж мовні інтерференції, тобто процеси штучного втручання у природну структуру мови, які відбиваються, головним чином, на писемності та на лексиці. Термінологія — це один з аспектів мови, який протягом останніх десятиліть розвивається з особливою інтенсивністю. Так званий термінологічний вибух, який спостерігається майже в усіх мовах, тягне за собою запровадження великої кількості нових термінологічних одиниць. Особливо це помітно в мовах, що порівняно недавно підвищили свій статус, розширили сферу свого застосування та вимагають модернізації своєї лексики з метою пристосування до тієї чи іншої галузі. Проте запровадження в лексику нових термінологічних одиниць потребує їх систематизації та стандартизації. Тому стандартизація як зовнішньої, так і внутрішньої форми нових термінів з метою усунення непотрібної синонімії та полісемії є не менш важливим аспектом термінологічного планування. Питаннями термінологічного планування займаються багато науковців-тер- мінологів у різних країнах світу, де існують установи з питань термінологічної стандартизації. Ця робота ведеться також на міжнародному рівні, що знайшло свій прояв у випуску великої кількості багатомовних термінологічних словників та бюлетенів, а також у численних теоретичних працях з питань мотивації нових термінів, їхньої зовнішньої форми та стандартизації. Для того, щоб заходи з термінологічного планування мали успіх, необхідно врахувати весь позитивний і негативний досвід інших мов як у Радянському Союзі та розвинених країнах Заходу, так і в країнах третього світу, де місцеві мови також набувають статусу державних. Важливими є й питання інтернаціоналізації національних термінологій, вибору між інтернаціональним та національним елементами, доцільності посередництва третіх мов. Мета даної монографії — дослідження як лінгвістичних, так і екстралінгвістичних чинників, які впливають на побудову та стандартизацію нових термінів у національних терміносисте- 7
|
|
|