Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Основи ораторського мистецтва людей. Сократ збагатив практичну риторику своїми розробками політичної полеміки (в перекладі з грецької мови - військовий, ворожий) та еристики (з грецької - сперечатися, змагатися) - суперечки в процесі пошуку істини, спору, а точніше - такої бесіди, в якій міркування розвивається шляхом зіткнення протилежних думок і кожний відстоює свою думку. Основною ознакою еристики Сократа була іронія (в перекладі з грецької - придурювання, вдавання) - прихований глум, прикидання таким, який нічого не знає, щоб на незнанні впіймати співбесідника. Іронія Сократа полягала в тому, що він дотепною системою запитань заганяв суперника у глухий кут, коли той починав сам собі заперечувати. Проте робив це не злостиво («Будь-яке зло я зву ганебним» - «Горгій»), а добродушно, бо хотів не образити співбесідника, а тільки показати, що той неправильно мислить. Для бесід Сократа головним було дотримання логічного принципу, щоб у бесіді чи промові наступне випливало з попереднього. Не зрозумівши Сократа, його несправедливо присудили до смертної кари за заперечення богів, чого насправді не було. Сократ не міг викручуватися, бо це був би не він, і випив чашу цикути. Сократ запам'ятався нащадкам великим скептиком. Будучи най- мудрішою людиною свого часу, він не побоявся сказати: «Я знаю, що нічого не знаю». Це тільки Сократ зміг думку про те, що людину можна пізнати через її мову, що мова є інтелектуальним портретом людини, вмістити в афоризмі: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зі спогадів сучасників відомо, що Сократ був бідним, не маючи взуття, ходив босий, носив бідняцький одяг, але гроші за навчання не брав. Сократ не хотів витрачати час на платних учнів, він бесідував лише з тими, в ко- го «працювали» душа й розум. Картка З Платон Учень Сократа Платон D27-347 рр. до н. є.) продовжив ідеї свого вчителя і став відомим у риториці тим, що одним з перших звернув увагу на психологію слухачів і розробив теорію сприймання. Велике значення для історії риторики мають праці Платона про великих ораторів, його попередників і сучасників. Він трансформував усний діалог Сократа в жанр писемної мови і ввів діалогічну прозу в грецьку літературу. З праць Платона розвинулися пізніше наукові методи аналізу і синтезу. Багато посутніх думок Платона про риторику цитуються й нині: риторика - найбільше для людей добро, риторика - джерело 23 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.