Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Когут О. І.
Основи ораторського мистецтва: Практикум.

Сторінка (загалом з 2 до 296):
Попередня 
Наступна

Історія ораторського мистецтва
II що, на думку вчених, почалися з 776 р. до н. є. і перетворилися на
унікальну подію політичного й культурного життя Давньої Греції,
організовувалися не тільки спортивні змагання, а й мистецькі: за лаврові
І вінки переможця змагалися в майстерності поети, скульптори, музики,
художники, оратори. Відомо, що там виступали оратори Платон, Де-
№ мосфен, Сократ.
Однак головною передумовою розвитку риторики був
демократичний устрій Давньої Греції: верховний суд, народні збори і рада
N п'ятисот. Інтенсивний темп життя демократичних полісів вимагав
діяльності, яка б спиралася на практичні навички у найрізноманітніших
галузях, - роботу знавців, майстрів, - «техне» (гр. - наука, ремесло,
№ мистецтво). Серед них вирізнялося й словесне мистецтво логографів,
риторів, які за наймом творили ораторські промови. Публічний виступ
громадян у Народному зібранні чи в суді перед аудиторією у сотні й
тисячі чоловік був невід'ємною частиною функціонування апарату
державної влади у демократичних полісах Давньої Греції. Крім того,
ораторське мистецтво користувалося в Еладді величезною повагою,
N популярністю, тому численні ораторські школи давнього світу ніколи
ЦІ не були порожніми.
На жаль, оригінальних ораторських праць чи фрагментів до на-
ЦІ ших днів майже не дійшло, крім комедії Арістофана «Жаби», де ін-
I сценовано суперечку Есхіла й Евріпіда за право поета називатися
І кращим чи наймудрішим знавцем техне, а також деякі фрагменти
НІ промов софістів, ораторів Горгія, Ісократа та ін.
№ Картка 2
Сократ
№ Сократ D69-399 рр. до н. є.) залишився в історії давньогрецької
І просвітницької епохи як мудрець, який своїм розумом і моральною
І позицією вплинув на риторику. Про себе він казав, що вибрав роль
І такої людини, яка приставлена до міста, як «ґедзь до коня, великого і
благородного, але такого, що облічився від ситості і потребує, щоб
І його підганяли». Сократ усе життя намагався переконувати громадян
| дбати про доброчесність. До канону доброчесності він включав такі
І моральні властивості, як витриманість, хоробрість, поміркованість,
№ справедливість, благочестя. Головним жанром у Сократа були усні
| бесіди. Сократ нічого не писав, тому мудрість його вчення
успадкувалася нащадками через тексти діалогів його учня Платона - «Прота-
гор» і «Горгій» та «Апології Сократа». На думку Сократа, істинне
красномовство повинне піклуватися про душу громадян, промова до-
И стойного оратора завжди Має бути спрямована на вище благо для {
22

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.