Основи ораторського мистецтва [(патріотом Афін. Він був радником з міжнародних справ, брав участь у дебатах і посольських делегаціях, мав талант дипломата, .аналітика, публіциста. Політичний пафос Демосфена спрямований на боротьбу з тиранією і на захист демократії. Демосфен вважав, що «не слово і не звук голосу цінні в оратора, а те, щоб він прагнув до того ж, до чого прагне народ, і щоб він ненавидів чи любив тих самих, кого ненавидить чи любить батьківщина». Намагаючись об'єднати еллінський світ, Демосфен виступив проти македонського царя Філіппа, що хотів прихопити собі частину демократичної Греції. Демосфен гнівними посланнями проти царя Філіппа започаткував у риториці окремий жанр - філіппіки. Політичні промови Демосфена (а серед них вісім філіппік) були настільки майстерними і загальнозрозумілими, що навіть вороги оратора їх визнавали. Розповідають, що коли цар Філіпп Македонський прочитав третю філіппіку Демосфена, то сказав: «Якби я слухав Демосфена, я сам би подав голос за нього як за вождя в боротьбі проти мене». До Демосфена грецька риторика вже мала чимало технічних на- працювань. Демосфен, скориставшись частиною з них, доповнив арсенал риторичної техніки своїми засобами. Він вважав, що першою умовою успіху оратора є жвавість, другою - жвавість і третьою жвав/с/7?ь. Політичні промови, філіппіки Демосфена сповнені іронії, пародіювання, етичних антитез, риторичних запитань. Улюбленими тропами Демосфена були метафора і гіпербола. Не цурається він фігури умовчання, ніби запрошує слухачів до співтворчості, продовжити думку і дати свою оцінку. Кінець ораторської кар'єри й життя Демосфена був таким же незвичним, як і початок. Афіни програли війну зі спадкоємцями Алекса- ндра, підписали тяжкий мир і змушені були винести на Народних зборах смертні вироки тим ораторам, які закликали проти війни з Македонією. Оратори втекли в храм, але були знайдені і закатовані. Демосфен знайшов пристановище у храмі Посейдона; але й там трагічний актор Архій знайшов його. Демосфен висміяв Архія за сценічні провали, попросив трохи часу, щоб залишити письмові розпорядження, сам зайшов у святилище, підніс до губ очеретяну паличку, якою писали давні, прикусив її і впав отруєний біля вівтаря. Великий оратор і громадянин-патріот Демосфен намагався зберегти віджилий державний лад і своїм життям заплатив за вірність переконанням та ідеалам. До наших днів дійшли ЗО промов Демосфена, у тому числі відома промова «Про вінок». Жодна з них не є плодом імпровізації, а є результатом тривалої, виснажливої праці, покладеної на віднайдення Ц теми, її розвиток, схематизацію плану, на відпрацювання стилю, шлі- 25
|