Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Когут О. І.
Основи ораторського мистецтва: Практикум.

Сторінка (загалом з 2 до 296):
Попередня 
Наступна

Історія ораторського мистецтва
фування виразів. Великий трудівник Демосфен цілі ночі проводив за
риторичною роботою, тому його недруги говорили, що промови Демо-
сфена тхнуть лампадним маслом, яке він спалював у величезній
кількості. Але його промови були «свіжими і чарівними, наче щойно вили-
лись з грудей: вони наповнені життям, емоціями...»
Картка 5
«Риторика» Арістотеля
Сімнадцятирічним юнаком прибув Арістотель з Македонії до Афін
і вступив до Академії Платона, де й пробув аж до смерті Платона двадцять років. Потім заснував власну школу у гаю Аполлона Лікей-
ського, яка стала називатися Лікей (пізніше ліцей). Риторична
діяльність Арістотеля C84-322 рр. до н. є.) відрізнялася тим, що він вивів
закони красномовства, створив теоретичне вчення про принципи
досягнення прекрасного. Риторичне вчення Арістотеля викладене у
| двох трактатах: «Риторика» або «Про мистецтво риторики»
(складається з трьох книг) і «Поетика».
Арістотель скерував увагу ораторів на такі чинники:
1) предмет риторики,
2) позу оратора,
3) очікування емоції,
4) стиль промови.
У першій книзі «Риторики» розглядається предмет риторичної
науки, називаються три види промов: дорадчі, або політичні; епідейк-
тичні, або урочисті; судові.
Особливе місце в теорії риторики належить моральності. На
думку Арістотеля, в урочистій промові похвала за певні діяння спонукає
діяча до нових, ще більших і кращих, благородних діянь, і ця похвала
є ніби порадою іншим брати приклад. «Родзинкою» теорії риторики
була орієнтація на інтелектуальну насолоду, яку оратор має
викликати у слухачів. Саме цим пояснюються численні роздуми та поради, які
висловив Арістотель щодо пошуку способів переконань і доказів,
композиції промов та стилю мовного вираження і проголошення промов.
Виділяючи такий важливий у судових промовах прийом
переконань, як показання свідків, Арістотель поділяє їх на нові і давні
свідчення. До нових належать свідчення звичайних судових свідків. Під
давніми розуміються «вироки поетів та інших славних мужів, вироки,
що є загальновідомими». Як «давні» свідки залучаються до суду
приказки, прислів'я, народні легенди, тобто весь морально-етичний
досвід суспільства.
Ц Чимало порад Арістотеля збагатили техніку риторики новими
26

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.