Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Таблиця 53 ПРЯМА МОВА Лапки, кома, двокрапка, три крапки, тире, знак питання чи оклику? Якщо репліка кожної дійової особи починається з нового рядка, на початку абзаца ставиться тире. — Не журіться! — Дір промовив. — За мечі! — Аскольд гукнув (Ол.). Якщо пряма мова пишеться в рядок, вона береться в лапки. А, а — слова автора; П, п — пряма мова (з великої або маленької букви); Ш, П2 — перший і другий співрозмовники в діалозі. Місце прямої мови Схеми Приклади 1. Після слів автора. 2. Перед словами автора. 3. Пряма мова розірвана словами автора: а) на місці розриву не було знака або стояв один із знаків: [.]. [;]. І-], [:]; б) на місці розриву стояла крапка; в) на місці розриву стояв [!],[?] або [...]. 4. У словах автора два дієслова із значенням висловлювання. 5. Пряма мова у середині авторських слів. 6. Діалог без слів автора. А: «П!» А: «П?» А: «П...» А: «П». «П?» — а. «П!» — а. «П...» — а. «П», — а. «П, — а, — п». «П, — а. — П». «П! — а. — П». «П? — а. — П». «П... — а. — П». «П, — а: — П». А: «П», а. «П?» — а. «П!» — а. «П...» — а. «П1» — «П2». / гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою. Краще смерть, ніж вічний сором!» (Л.У.). Вершник... відгукнувся хмуро, неохоче: «Свої» (Г.). «Хто знайшов колосок?» — спитав півник. «Ти знайшов!» — голосно закричали мишенята. «А хто його обмолотив?» — знову спитав півник. «Теж ти...» — тихо відказали мишенята (н.тв.). «Ніщо так не красить людину, як натхнення», подумала Ярослава (Г.). «Еге, — подумав Остап, — так ось воно що!» (Коц.) «Ах, мовчіть краще, — обірвала Ластівка, — звідки вам знати, що таке туга за рідною землею, коли ви ніколи не покидали її» (І.В.). «О, нарешті знайшов, — бадьоро вигукнув дядько Сидір. — Тут і копатимемо криницю» (Скур.). «Добридень, Жане! — привітався з свого почесного місця Аркадій Петрович. — Що снилось?» (Коц.). «Свій мед першої взятки, — не втерпів боцман, щоб не похвалитись, і ... додав: — Вже чотири вулики маємо, ціла пасіка» (Г.). Казав пан: «Кожухдам», та слово його тепле (н.тв.). Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, — коли чую: «Ой мені лишенько!» — жахнулася Катря обік мене. Оглянулася я: «Що тобі?» — питаю (М.В.). «Ти не бачив моєї жінки?» — «А ото не вона стоїть?» — «Ні, та стоїть мовчки» (н.тв.). 51 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Шевелєва Л.А. Український правопис у таблицях: Правила, винятки, приклади, коментарі.