ВІД РЕДАКЦІЇ Другий том Українсько-російського словника побудований на тих самих принципах, що і перший том (А—Ж). Широка громадськість схвалила ці принципи в своїх критичних відзивах на перший том Словника — в друкованих рецензіях, в листах на адресу редколегії, а також під час обговорення першого тома на розширеному засіданні Інституту мовознавства Академії наук Української РСР з участю працівників інших установ і організацій. Серед численних зауважень і побажань, висловлених з приводу першого тома Словника, є чимало цілком слушних, які дійсно сприяють поліпшенню Словника. Проте не всі з них можна було врахувати уже в другому томі, деякі зауваження взято до уваги при оформленні дальших — третього і четвертого — томів. В цьому томі в процесі удосконалення Словника зроблено такі зміни: при дієсловах показано тільки вживані в живій мовній практиці форми, і в зв'язку з цим знято флексії 1-ї і 2-ї особи цілого ряду зворотних, пасивних і деяких інших дієслів. Наприклад, дієслова загустіти, механізуватися, хоч і є дієсловами особовими, в силу своєї семантики ніколи не вживаються в 1-й і 2-й особі, тому при них і показано тільки форму 3-ї особи. Не має форм 1-ї і 2-ї особи однини ряд дієслів, зокрема з префіксом на-, які означають дію множинного суб'єкта: назбиратися, назлітатися, насходитися і т.п.; коли українському дієслову, що має дві окремі видові форми, відповідає одне російське слово із значенням обох видів, це позначається відповідною ремаркою, наприклад: застосовувати, застосувати... воздействовать (чем) (со- верш. и нессвврш.); назви народів і народностей виділяються в окремі статті, наприклад: казахи, -хів, мансі, -сей; географічні назви, сучасні і історичні, подаються самостійними статтями, останні тільки з позначкою ист., але без посилання на перші, наприклад: Катеринослав ист. Екатеринослав; латинські назви даються послідовно при всіх ботанічних найменуваннях, крім тих, що широко відомі у побуті і є єдиними для всіх говорів України, як наприклад: каштан, малина і т. п.; наскільки це можна було зробити під час редагування, не переробляючи всього тома, поглиблено семантичну розробку слів. В усьому іншому побудова словникової статті залишається такою, як вона описана в передмові до першого тома Словника (див. стор.ІХ—XI або XIX—XXI). Значне поповнення картотеки Інституту мовознавства в останні роки дало змо- ГУ в другому томі Словника ілюструвати більшу кількість слів у порівнянні з першим томом. Збільшено кількість джерел ілюстрацій, зокрема фольклорними матеріалами у зв'язку з виходом у світ нових збірок. Кількість ілюстрацій з перекладної літератури і газет зменшено. * * * З практики користування Словником виявилось, що деякі деталі в структурі словникової статті потребують додаткових пояснень. Є випадки, коли, всупереч сказаному у передмові до першого тома Словника (стор. X або XX), між російськими відповідниками замість крапки з комою стоїть
|