VI тільки кома. Це буває при збігові ремарок, одні з яких стосуються цілого ряду відповідників, а інші — тільки окремих слів з цього ряду. Наприклад: заплямувати, -мую, -муєш 1) запятнать, разг. замарать; (перен. — ещё) опорочить. Перед словом замарать, позначеним ремаркою разг., стоїть кома замість звичайної в таких випадках крапки з комою через те, що ремаркою перен. — ещё останній відповідник пов'язується не тільки з другим словом, але насамперед з першим — зап ятнать; або: наймичка дорев. батрачка; (домашняя работница) служанка, дорев. прислуга. Перед останнім відповідником стоїть кома, а не крапка з комою тому, що попередня ремарка — домашняя работница— поширюється і на слово прислуга. У зв'язку з цим буває інколи деяка розбіжність в розділових знаках у пов'язаних між собою статтях. Візьмемо для прикладу статті зареготати і зареготатися: зареготати, -гочу, -гочеш и зареготіти, -гочу, -готйш захохотать; (сильнее) расхохотаться; (громко и грубо) загоготать (разг.), заржать (неодобр., фам.)\ зареготатися, -гочуся, -гочешся захохотать; расхохотаться; загоготать; заржать. Ср. зареготати. У статті зареготати між відповідниками загоготать і заржать, хоч вони і різняться стилістично, що і позначено ремарками, поставлено тільки кому тому, що їх обох стосується попередня ремарка громко и грубо. А в статті зареготатися, яка власних ремарок не має, а обмежується посиланням на статтю зареготати, між аналогічними відповідниками поставлено крапку з комою. При відсутності ремарок цей знак особливо потрібний як сигнал про відмінність між відповідниками, пояснення якої читач знайде в основній статті. Всі семантичні ремарки, незалежно від їх місця, в однаковій мірі стосуються і українського слова, і його російського відповідника. Ремарки стилістичні і граматичні стосуються українського слова, коли вони стоять безпосередньо після української частини або після цифри, якою позначається окрема рубрика статті; коли ж вони стоять перед другим і дальшими російськими відповідниками або в складі семантичної ремарки перед словом ещё, то вони стосуються російських слів. Наприклад: лихоманка мед. разг. лихорадка; обл. трясучка. Ремарка мед. (медицина) стосується всіх слів; ремарка разг. — українського слова, а ремарка . обл. — другого російського відповідника; або: набридати, -даю, -даєш, набриднути, -ну, -неш надоедать, надоесть; (только соверш. разг. — ещё) наскучить, (сильнее) опротиветь, опостылеть. Ремарка разг. характеризує всі три російські слова, приєднані ремаркою з ещё, тому її можна було поставити перед ещё. Зрідка стилістична ремарка ставиться після взятої в дужки ремарки семантичної чи будь-якої іншої. Така стилістична ремарка стосується російських відповідників, наприклад: замісник, -ка заместитель; «-> к голови заместитель председателя; (сокращённо) разг. зампред; але в статті: зоряниця 1) утренняя заря... 2) звезда... 3) (мороз) обл. утренник—ремарка обл. стосується українського слова і означає, що слово зоряниця, крім двох перших значень, властивих загальнонародній мові, в діалектах має ще і третє значення — ранковий мороз. Ремарка до першого російського відповідника дається тільки після нього в дужках, наприклад: задарма нар. разг. задаром (разг.), даром. Інколи, для зручності, ремарки даються в дужках і після інших відповідників. Це звичайно буває при збігові кількох ремарок різного характеру або в дієслівних статтях, коли ремарка стосується однієї видової форми, наприклад: зазнаватися1, -наюся,-наешся, зазнатися,-наюся,-наешся (о манере держаться) зазнаваться, зазнаться, важничать, заважничать; (только соверш. —сильнее) разважничаться (разг.); або: забілювати, -люю, -люеш и редк. забілити, -ллю, -л/ієш, забілити, -білЛ, -білиш забеливать, забелять (уст.), забелить. Віддієслівні іменники такого типу, як заряджання — зарядження, заподіювання —заподіяння, закликання —закликання і т. п., подаються окремими статтями кожен на своєму місці за алфавітом. Хоч вони і перекладаються часто
|