Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Природничі

Ви переглядаєте книгу:

Банах С.С.
Курс функціонального аналізу (Лінійні операції)

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

204 Зауваження
В типу (В) з нескінченним числом вимірів існує адитивний функціонал,
означений в певній лінійній множині G(ZE, який належить до наперед даного
класу класифікації Ваіге'а. Узагальнення теорем § 2 і 3 у випадку простору
типу (F) вміщене в роботі С. Мазура та В. О р л і ч а, наведеній на ст. 197.
До адитивних перервних операцій приходимо за допомогою обернення
лінійних операцій. Коли Е і Ег є типу (F), то, якщо лінійна операція y=U(%Y
перетворює взаємно однозначно Е в замкнену множину G2 C Elf обернена
операція х = Z7"1 (у) є на підставі теореми 5, ст. 34, неперервна. Отже,
якщо множина Ог не є замкнена, то операція и~~г може не бути неперервна,
але, якщо простір Е — сепарабельний, то вона є завжди вимірна (В). Так,
наприклад, у випадку, де Е = Ег = (ІЛ), ця операця є 1-го класу Ваіге'а.
§ 3. Лему і теорему 8 знаходимо в роботі P. Riesz'a, наведеній на ст. 129.
Легко зауважити, що теорема, обернена до теореми 8, є справедлива. Крім
цього, теорему 8 можна узагальнити так: кожний простір типу (F), що
містить у собі сферуу яка в в ньому компактна, має тільки скінченне число
вимірів. Легко бачити, що обернена теорема також справедлива (див.
М- Eidelheit und S. Mazur, Eine Bemerkung iiber die Raume vom Typus
(F), Studia Math., 7, 1938).
§ 4. Теорему для (lSr\ подану на ст. 72, дав у випадку г = 1 Н. L є besgue (див. Annales de Toulouse, 1909).
§ 6. Всі ці приклади добре відомі.
§ 7. Метод А, що відповідав таблиці (-4), називається нормальним, якщо
тільки аік = 0 для і < к і аік Ф 0 для і = к. Такими для к > 0 є методи
С. Cesaro, а також методи Ек Еu 1 єг'а. Ці останні є за С. Мазуром
(1. с, Studia Math., II, ст. 40—50) досконалими методами.
Ряд висновків, у зв'язку з теоремами цього параграфа, одержали С. М а зур і В. Орліч (Sur les methodes lineaires de sommation, C. R. Acad. Se.
Paris, 196, 1933); вони подали між іншим таке узагальнення теореми 11: Якщо
кожна обмежена послідовність, сумовна за перманентним методом Л, є
су мовна за перманентним методом В, то кожна обмежена послідовність,
сумовна за перманентним методом А, є сумовна за перманентним методом В
до того самого числа.
При даному методі А позиачуємо через Л* множину всіх послідовностей,
сумовних за методом А; про послідовність (хо)} сумовну за методом А, кажемо,
що вона має властивість (Р), якщо для кожного є > 0 і кожного натурального
р існує така збіжна послідовність ж, що: \At (х0 — х) |< є (і = 1, 2, .. .),
к=і
Справедливі такі теореми: Нехай А є перманентний метод х0 Є А*;
якщо х0 має властивість (Р), то для кожного перманентного методу В,
не слабшого від А, В (%0) = А (х0); якщо х0 не має властивості (Р), то для
кожного числа а можна дібрати такий перманентний метод В, що В* = А*
і В (х0) = а. Якщо перманентний метод А має скінченні рядки, тобто аіь = 0
для k > ki9 то для того, щоб послідовність х0, сумовна за методом А, мала
властивість (Р), необхідно і достатньо, щоб для кожного абсолютно збіж-
00
ного ряду У!&і і кожного натурального р з умов
со
\J ^Л/ JJ) JJ ^^ X, • • •}

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Банах С.С. Курс функціонального аналізу (Лінійні операції)