Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Природничі

Ви переглядаєте книгу:

Банах С.С.
Курс функціонального аналізу (Лінійні операції)

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

РОЗДІЛ II.
ЗАГАЛЬНІ ВЕКТОРІАЛЬНІ ПРОСТОРИ.
§ 1. Означення та елементарні властивості векторіальних
просторів.
Припустимо, що кожній упорядкованій парі х, у елементів даної
непорожньої множини Е відповідає елемент х + у множини Е (сума
елементів х і у), а кожному числу t і кожному х ? Е припорядко-
вано елемент іх (добуток числа і на елемент х) множини Е так, що
ці операції, тобто додавання елементів і множення чисел на елементи,
задовольняють такі умови (де я, у і z — будь-які елементи множини
Е, а а, Ь — числа):
1) х + у = у -!- х,
2) х + (у + z) = (х + у) + z,
3) з х -{-у = х -{- z виходить у = z,
4) а (х + у) = ах + ау,
5) (а + Ь) х = ах -\- Ьх,
6) а (Ьх) = (аЬ) х,
7) 1 • х = х.
Множину Е, що задовольняє наведені умови, називаємо
векторіальним, або лінійним, простором. Легко бачити, що тоді існує один, і
тільки один, такий елемент (позначимо його через 0), що завжди маємо
х + 6 = х, аз рівності ах — Ьх, де х ф 8, виходить а = Ь, а також
з рівності ах = ау, де а^О, виходить х = у.
Приймемо ще такі означення:
_ж = (—1)ж і х — у = х + (— у).
Приклади 1—10 метричних просторів, розглянеш на ст. 12—14,
є прикладами векторіальних просторів, коли там прийнято звичайні
означення додавання елементів та множення чисел на елементи.
Коли хфу, то множину всіх елементів вигляду tx -\-(\ — І)у,
де t — будь-яке число інтервалу [0, 1], будемо називати
сегментом, який сполучає х і у.
Множину G CLE називають конвексшю, коли вона містить у собі
всі сегменти, що сполучають її довільні елементи.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Банах С.С. Курс функціонального аналізу (Лінійні операції)