Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Природничі

Ви переглядаєте книгу:

Банах С.С.
Курс функціонального аналізу (Лінійні операції)

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

Розділ 11. Загальні векторіальні простори
§ 3. Застосування: узагальнення поняття про інтеграл,
про міру і про границю.
Тепер будемо розглядати деякі інтересні застосування теореми 1
та висновку з цієї теореми.
1. Нехай Е є множина дійсних, обмежених і означених на колі
довжини 1 функцій х (в), де через s позначаємо дугу цього кола,
відмірювану від сталої точки в одному й тому самому напрямі.
Приймаючи звичайні означення операцій, бачимо, що Е є
векторіальний простір.
Позначимо тепер для кожного елемента х = х (s) з Е через р (х)
нижню межу всіх чисел М (х\ <*!, а2, ..., ап) вигляду
1 п
М{х) aL, а2, . . ., а„) = sup — 2 х (8 + а*)>
-oo<s<+oo 1Ь fe=l
де аі9 а2, ..., ап довільна послідовність чисел. Функціонал р (х)
задовольняє всі умови висновку з теореми 1. Справді, легко бачити, що,
передусім, завжди маємо р (tx) = tp {х) при t > 0.
Далі, якщо дано два елементи х = х (s) і у = у (s) простору Е
і число є > 0, то існують такі скінченні послідовності чисел а1г
а2, ..., аи і р1? [32, .. ., [З», що
М(х; аь а2, ..., а«) < р (х) + є і М(у; (і13 р2, ..., (3„) <
Розміщуючи всі числа at + (3/, де і = 1, 2, ..., и, j — 1, 2,..., v, будь-
яким способом у послідовність yij *'2> • • •, Ти», маємо
^(^ + ^) <М(х-\-у; уі, Т2, ••-, їш») (6)
і, як легко бачити,
; аі5 а2, ..., аа) +
W. (7)
З формул (5) — (7) випливає р (х 4- 2/) < Р (%) + Р (у) + 2 є, а звідси,
оскільки є є довільне число, виходить р (х + у) <р \х) + р {у).
Тепер розглянемо функціонал F(x), існування якого виходить
8 висновку з теореми 1.
Якщо х {s) = 1, то маємо р (х) = 1 і р (— х) = — 1, а з
нерівностей F(x) < р (х) і Fix) — —F( — х) > — р (— х) одержуємо
F(х) = 1. Якщо ж (в) > О/ то маємо р (— ж) < 0, але і^(о;) = —
— F(— х) > —р (-- #); отже, також F(x) > 0.
Функціонал .F (х) задовольняє, для всякого числа <s0, рівність
F[x(s-\~so)]=F[x(s)]. Справді, коли для h = 1, 2, ..., приймемо
у ($) = х (s -f 50) — # (s) і а* = (h — 1) sQ, to для всякого п одержимо:
p(y) <M(y; av a2, ..., an) =* —- sup [x (s + ns0) — x (s)],
71 — <<

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Банах С.С. Курс функціонального аналізу (Лінійні операції)