ДСТУ 3966 - 2000 Д,6 Визначення не повинно бути тавтологічним. Тавтологічним вважають таке визначення, в якому повторено те саме, що зафіксовано вже в самому терміні. Наприклад, не можна визначати шпонку Вудруфа як шпонку, винайдену Вудру- фом, тому що суттєвою ознакою для цього поняття є ознака форми (сегментна). Д.7 Визначення незаперечувального поняття не можна подавати в заперечувальній формі, наприклад; неправильно: стаціонарний прилад Прилад без пересувного пристрою; правильно: стаціонарний прилад Прилад, призначений для встановлення на постійному робочому місці. Визначення заперечувального поняття може бути заперечувальним: алогізм Непослідовність у міркуванні, спричинена порушенням законів логічного мислення. Д.8 Поняття, що їх використовують у визначенні, повинні бути зазначені термінами, що добре відомі або однозначно витлумачені в певній системі понять. За необхідності вжити у визначенні застандартизований загальнотехнічний термін (і поняття) з-поза меж даної системи понять або вузькоспеціальний, малопоширений чи використовуваний в інших системах понять, термін цього поняття необхідно подати у довідковому додатку до стандарту з визначенням, потрібним у розроблюваному стандарті, Д.9 Формулюючи визначення, треба перевірити, чи вжито терміни, які в нього входять, у тому самому значенні, в якому їх зафіксовано в інших стандартах на терміни та визначення понять. Д.10 Визначення поняття повинно бути раціонально коротке і складатися з одного речення. Визначення може містити терміни інших понять, але не їхні визначення. Про раціональну стислість визначення стандартизованого поняття свідчить також відсутність у ньому надмірної інформації: висловів в дужках, переліків понять, що становлять обсяг виозначуваного поняття, скорочень типу «та ін.», «тощо», Д.11 Усі поняття даної предметної галузі повинні бути достатньо виозначені, тобто — кожне визначення повинно містити всі, необхідні для потреб даної предметної галузі, ознаки поняття. Д.12 Визначення повинно відповідати правилам та нормам наукового стилю української мови, зокрема: — зворотні дієслова (що закінчуються на -ся) можна вживати лише стосовно неперехідної дії (в якої є активний виконавець, але немає пасивного об'єкта, на якого спрямовано дію): неправильно: він змінюється (деформується, нагрівається) кимось (чимось), правильно: його змінює (деформує, нагріває) хтось (щось), він змінюється (деформується, нагрівається) десь (за певних умов); — безособову форму дієслова (що закінчується на -но) можна вживати лише у реченнях, де не зазначено виконавця дії: неправильно: його змінено (здеформовано, нагріто) кимось, правильно: його змінив (здеформував, нагрів) хтось, його змінено (здеформовано, нагріто) десь (за певних умов); — прикметники в іменному складеному присудку мають форму називного відмінка: неправильно: він є зміненим (здеформованим, нагрітим), правильно: він (є) змінений (здеформований, нагрітий); 22
|