Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

Капіа, Лада, Мога, №1иЬа, Немира, Нерада, Зкога, Сила.
Сина, Сулима, Хота
-о Наїо, Капо, Мзсгуо, Стана.
>|: * *
Наведений порівняльний аналіз відкомпозятних
слов'янських автохтонних імен та імен-прізвиськ в українській
антропонімії XIV—XVII ст. переконливо свідчить, що перед нами
словотворчий тип антропоніміє, сформований на базі імен-ком-
позит у глибоку праслов'янську епоху.
Утворені різними способами скорочення імен-композит,
відкомпозитиі слов'янські автохтонні імена в українській
антропонімії досліджуваного періоду набули великого
поширення. Але важливо відзначити, що не всі їх структурні типи
в писемних пам'ятках представлені рівномірно. Серед них
кількісно переважають суфіксальні гіпокористичні утворення.
Менш виразно представлені в досліджуваних писемних
пам'ятках відкомпозитиі безсуфіксні утворення типу Балі>,
Божь, Бой, Борь, Будь, Буй, Галь, Громь, Даль, Маль,
Миль, Путь, Горь. Русь. Сель, Стань, Страть, Стои,
Хеаль, Гой, Радь, Славь, Сулимь, Гостомь.
Помітне місце серед відкомпозіїтних слов'янських
автохтонних імен займають утворення «ішІесІіпаЬіІе 4- погаеп». Є
вагомі підстави відносити їх саме до відкомпозіїтних утворень,
хоча в багатьох випадках відповідні імена-композити, від
яких ці похідні утворення виникли, в слов'янській
антропонімії не збереглись і їх уже важко відновити.
3. СЛОВ'ЯНСЬКІ АВТОХТОННІ ІМЕНА
ВІДАПЕЛЯТИВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Питання розмежування слов'янських автохтонних імен від-
апелятивного походження та вуличних прізвиськ. Вивчаючи
цей різновид слов'янських автохтонних імен в антропонімії
того чи іншого слов'янського народу, дослідники, як правило,
обмежуються лише їх класифікацією за семантикою основ або
мотивами номінації, в деяких випадках торкаючись також
особливостей словотвору.
Відмічені аспекти дослідження відапелятивних
слов'янських автохтонних імен, звичайно, необхідні. Однак підсумок
наявних досягнень у галузі вивчення цих антропонімів
переконує в тому, що жоден аспект їх дослідження не може бути
досконалим і результативним без попереднього з'ясування
питання розмежування цих імен з іншими відапелятивними
засобами ідентифікації особи, якими були, зокрема, в період
функціонування ненормоватюї офіційної антропонімійної си-
101

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.