Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

5) назви оточуючих людину предметів; 6) група особових імен,
утворених від етнічних назв; 7) особові імена, що означають
різні професії, рід заняття; 8) особові імена, утворені від
основ, які означають соціальне походження людей.
Після виходу в світ відомої праці Я. Свободи «Зіагосезка
озоЬпі ітепа, а пазе ррцтепі» в слов'янській аитропоиімічній
літературі набув популярності також принцип класифікації
відапелятивиих слов'янських автохтонних імен, що
базується не на апелятивніи семантиці твірних основ, а на мотивах
номінації, інакше кажучи,— на онімічній семантиці цієї
різновидності аитропонімів. Виходячи з містичного змісту,
що вкладався в даний тип імен, Я- Свобода ділить їх на дві
групи: побажальні та охоронні («ароігоріа»), або
профілактичні [165, 43—45]. В побажальиих іменах втілювалось
батьківське побажання дитині в її майбутньому житті довголіття,
здоров'я, сили, сміливості та іп., напр. 2і\'ко. 2і2Поїа, 2і\'ап,
2і\'оіа, Кгерек, Кгереп та ін. До цього розряду імен ЯСвобода відносить також імена з основою дід, баба (Оегіоз, Ое-
(Іоп, Оесіив, ВаЬа), які, за його свідченням, згідно із
забобонами древніх слов'ян, повинні були перенести на іменованих
ними дітей позитивні особливості їх предків. В захисних іме-
пах втілювалося батьківське побажання зоерегти дитині в її
майбутньому житті довголіття, здоров'я, відвернути від неї
згубний вплив «нечистої сили», наврочень чи зачарувань.
З цією метою новонародженим дітям давались імена, які
означають негативні внутрішні риси (Оигко, Бига, Иійроіа, НІи-
рогі, Ніир, Мгзаіа, 2Іез, 21оЬа, 21оп та ін.) чи непривабливі
риси зовнішності (ІМекгаза, іМеїера, №1ерес, Роіуог та ін.).
З метою відстрашування «нечистої сили» використовувалися
також імена типу 5екуга, Зігбіа, Кгік, Кгатоіа, Оепеі, Ора-
1е, Кгекоіа. Як відстрашувальні захисні імена вживалися
назви звірів (ВоЬг, Вук, Мєгіуєсі та ін.), птахів (Сіг, НоІиЬ,
5окоІ та іи.), рослим (Спгегі, Каїіпа, Кіеп, К\7еі) та ін. Я.
Свобода вказує також на імена, що втілюють і деякі інші мотиви
номінації, зокрема такі, що вказують на порядок народження
(Опііюз, Раіак, $Є5Іак та іи.), на час народження (Лиігоп,
Ьеіоп, Роясіеп. Капоз, ї^апосії та ін.), на ставлення батьків
до новонародженого (Сакап, Коспап. ЬйЬеп, Са]ап) та ін.
Класифікацію слов'янських автохтонних імен відапелятпв-
ного походження за їх оиімічиою семантикою запропонував
також болгарський ономаст С. Ілчев у вступі до словника
болгарських особових власних імен та прізвищ [52, 12—14].
Слідом за Я- Свободою С. Ілчев ділить дааньоболгарські від-
апелятивні імена на дві основні групи — побажальні та
захисні з наступним членуванням їх на відповідні тематичні
підгрупи. В групі імен 3 побажальним мотивом номінації,
109

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.