Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«шеляг — старовинная монета» — Гр. IV, 491); Шкода Севрукь (ОКиЗ 116), Шолуха Дорого™йський (КЗС, І, 116). У досліджуваних писемних пам'ятках стержневими ідентифікаційними компонентами є чимало антропонімів, не ясних ні за апелятивною, ні за онімічною семантикою. Пор.: Бахно Красиловский (Р 166), Бречка Семяненко (Р 133), УегісНа ОиЬ- піп (ОКЗР III, 267), Волочеко Мединский (Роз. 89), Нірка Реігіі550\у (ОКЗР І, 177), Гулакг Кошмученко (Р 96), Дербьиа Ивановичь — Р 85 (пор. «дерба — дерен» — Гр. І, 368), Заявить Федченко (Р 220), Квішь Малий (Р 122), Кизь Калинен- ко — Р 103 (пор. «кизлик — рід льоду із замороженого кізяка, на якому катаються з гірки замість саней» — Гр. II, 237), Кирсьій Марченко — Р 52 (пор. «киріиавш = волосатий» — Гр. II, 239). Кречун Гордусь — Р 173 (пор. «кречет — птиця»— Гр. II, 303), Козьтарть Андриевичт» (Р 71), Команд Старий — Р 165 (пор. «комана = команиця = трилисник» — Гр. II, 274), Корушь Кузенко (Р 170), Кудко Чопориенко (Р 49), Курса Коб-взенко (Р 241), Лета Остапковичт» — ОВЗ 605 (пор. «летяга = нетяга» — Гр. II, 357), Манадьїка Погор'Ьлченко — Р 261 (пор. «манада» — Гр. II, 442; без тлумачення), Найгар'ь Сущенко (Р 106), Нита АидрЬепко — Р 91 (пор. укр. апеля- тиви «нити» і «нитка»), Пенанг Дмитренко — Р 170 (можливо, замість Пенарг; пор. «пенарство — домашня худоба, взагалі майно» — Гр. НІ, 106), Пиць Пустовойть (Р 165), По- доб%хт> Кухмистровича — Туп., 1562, 365 (можливо, помилка замість ПодобЬдь), Полуй Поронченко (Р 95), Роля Ямполь- ский — Р 165 (пор. «роля = рілля» — Гр. IV, 65), Ротка Ро- манов — ПК 224 (можливо, помилково замість церковно-хри- стияпського імені Родка<С Родіон), Рубьаиь Кисленко (Р 46), Сегарь Судаковичь (ООЗ 596), Скоруба Глушенинь — ОЧЗ 59:) (пор. «шкорупа == шкаралупа» — Гр. IV, 199), Зіузг На^- гігочу — ОКЗР II, 105 (пор. рос. апелятив «слишати»), Снитко Вовчковичь — ОВЗ 603 (пор. «сніт, сніта — колода, обрубок» — Гр. IV. 162). Стома Труба — ООЗ 597 (можливо, замість істома), СЬдко Берекеть — Р 31 (пор. укр. апелятиви «сідати» і «сідий»), Таланда Оливченко (Р 105), Ховота сьінь Ленцов-ь — ОВЗ 605 (пор. укр. апелятив «ховати»), Чеберакь Максимеико — Р 15 (пор. «чеберячка — рід танцю» — Гр. IV, 449), Челегь Семашковое (ОВЗ 605), Шунай Лптвиненко (Р 6). За походженням одні з цих антропонімів можуть бути звичайними писарськими або видавничими деформаціями, інші — вуличними прізвиськами невідомої сишіфікації, треті — від- апелятивними іменами з уже втраченою апелятивною семантикою. В умовах відсутності повного історичного та діалектологічного словників української мови вияснити походження цих антропонімів важко. 135 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.