Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Словотворчі особливості відапелятивних слов'янських автохтонних імен. Аналізовані відапелятивні слов'янські автохтонні імена — це утворення, що стали антропонімамн семантичним шляхом, тобто шляхом переосмислення. Зібрані і проілюстровані вище відапелятивні імена та імена-прізви- ська діляться на дві різновидності — примарні і секундарні. Примарні відапелятивні антропоиімійні утворення нічим не відрізняються від алелятивів. Відзначимо тільки, що серед них переважають загальні назви всіх трьох граматичних родів тішу Волкь, Сокорь, Яворь, Морозь, Обухь, Кий, Борщь, Коза, Ворона, Береза, Калина, Каша, Сокира, Барило, Шило. Рідше зустрічаються імена — субстантивоваиі прикметники типу Білий, Ладний, Мирний, Порядний, Чепорний. Субстантивоваиі антропоиімійні утворення від інших частин мови — рідкісні. До них, зокрема, відносяться імена — порядкові числівники — Второй, Пятой; нечленні пасивні дієприкметники — Бажань, Ждань, Кохань, Куплень, Продань, Иайдень; членні пасивні дієприкметники — Куплений, Найдений; частки і прийменники з запереченням не-: Ненада, Нехай; предикативне Нема, лекснкалізовапі сполучення Нетреба С< не треба) і ПодьобЬд'ь (< ппдь обЬдь). В словотворчому відношенні більш показовими є секундарні відапелятивні імена та імена-прізвиська, що виникли шляхом оформлення апелятивпих основ відповідними словотворчими засобами, частіше за все суфіксами (моиоморфемними і поліморфемнимн) і значно рідше префіксами. За словотворчими і лексико-семаитичними особливостями ці аптропо- иіми діляться на дві категорії: а) використані в функції антропоніміє демінутивні форми звичайних аиелятивів типу Коз- ликь, Лобикь, Очко, Калинка, Барилко, Киселикь і б) специфічні власне антропоиімійні утворення від апелятнвних ос- поз, як не вживані апелятиви. Майже у всіх випадках не суфіксальні, рідше суфіксальио-прсфіксальні деміпутивно-гіпо- користичпі утворення, серед яких найбільш багаточислепними, популярними в складі сучасних українських прізвищ є іменування на -к-о типу Важко, Вовчко, Догадко, Зубко, Сомка, Коротко, Шубко, Язичко. За словотворчими особливостями специфіка власне аитро- понімійннх утворень на -к-о, які виникли під впливом кличних ([юрм, полягає у вживанні елемента -к-о з апелятивами чи аие- лятивними основами, зменшені форми яких утворюються за допомогою інших суфіксів (пор. утворення на -к-о: Баран ко замість Бараникь, Вовчко, замість Вовчикь, Лобко замість Лобикь, Медведко замість Медведикь, Горошко замість Горо- июкь. Струнко замість Стручокь, Рачко замість Рачокь і ін.), а також флексії -о замість -а в демінутивних іменниках на 136 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.