Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ще в той час функціоналі,по жива антропонімійна спадщина глибокої давнини 7. Як ми вже відзначали, спадщина особових власних імен- композит збережена з давньоруського періоду в українській антропонімії, незначна. Але необхідно відзначити ще й те, що серед цього, досить вузького кола антропонімів зустрічаються утворення, відносно яких ми не завжди певні, чи названі ними особи належали саме до української, а не, скажімо, польської народності, оскільки польський етнічний елемент на Україні в XIV—XVII ст. складав уже значний прошарок, особливо серед соціальних верхів8. Аналіз особових власних імен-композит в українській антропонімії досліджуваного періоду почнемо з їх переліку в алфавітному порядку (з технічних причин окремо кириличні, а окремо латино-польські написання). В одночленних іменуваннях: Богдан* (ОВЗ 623; АрхЮЗР, 1566, 15?6, 1/6, 55; ПК 144), Болесла&ь (Туп., 1569, 114), Броніслав (КЗС, 1594, І, 126); Владиславг (Гр. XIV, 74), Войгпех (АрхЮЗР, 1598, 1/6, 237; КЗС, 1604, II, 133; ПК 399), Володисмшь (ССМ, 1377, І, 143), Вдтславь(Гр., XIV, 42), Дабеславь (ЦДІА, 1456, 100), Добєслась (ССМ, 1368, І, 301), Дамарат(г) (ЦДІА, 1543, 243; ССМ, 1415, І, 149), Драгомирг (УГр. XV, 107; Чуч., 1404, 33), Драгумирь (ССМ. 1378, І, 142), ЗбшнЬіЬ (ССМ, 1399, І, 390; Гр. XIV, 143; АрхЮЗР, 1671, УІ/1, Прил., 107), Ка- зимерг (АрхЮЗР, 1576, 1/1, 56), Казимир* (АрхЮЗР, 1576, 1/1, 56; ПК 249). Казимірг (АрхЮЗР, 1647, 1/4, 464), Лада- мир-ь (Роз., 23), Ладомирг (ССМ, 1377, І, 536), Миладань (Р, І62), Монивид (ССМ, 1392, І, 613; АрхЮЗР, 1605, VIII/4, 27), Радисла&ь (Р 122), Радомир'ь (Чуч., 1401, 33); Станимирь (ССМ, 1457, II, 378); Станиславь (АрхЮЗР, 1471, УІІІ/4, 628; ООЗ, 594), Стиборій (ЦДІА, 1445, 85), Стиборг (Роз., 1359, 10), Судивой (ССМ, 1349, II, 398; АрхЮЗР, 1605, УШ/4, 26, 27), Татолшрь (Чуч., 1401, 38; АрхЮЗР, 1669, 1/11, 600), Цтиборг (ССМ, 1359, II, 387), Щиборь (ССМ, 1488, II, 569), 7 Слід зазначити, що в досліджуваний період, особливо в XVI— XVII ст., в українській антропонімії з'явилася досить помітна кількість особових власних назв аналогічної композитної структури уже власне українського походження, але утворених за традиційними словотворчими моделями загальнослов'янських особових власних імен-композит (йор. Лизогуб, Лиходід. Рябошапка, Затуливітер і т. п.). що вживалися виключно в ролі вуличних прізвиськ. (Про українські антропоніми цього типу див.: [127, с. 146-157; 128, с. 136—145]). 8 Уданому випадку критеріями віднесення носіїв таких імен-композит до української народності нам служили, головним чином, історичні відомості про різні шляхетські роди, контекстуальні дані писемних пам'яток (зокрема, про склад населення в ширших описах), а також антропонімій- ішй контекст. 86 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.