Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

дитині. Тому справедливо відзначають дослідники цих імен,
що семантика багатьох з них була не ясною уже в епоху
виникнення писемності у слов'ян 1158, 198].
Неясність значення багатьох слов'янських імевжомпозит,
в свою чергу, викликає значні труднощі при їх
морфологічній інтерпретації, зокрема, при віднесенні тих чи інших
складових компонентів до відповідних частин мови. З цього
приводу вірно відзначає І. М. Желєзняк, що в «період
виникнення слов'янських антропонімічнмх композит слова не
мали тої граматичної диференціації, яку ми спостерігаємо в
історичні часи. Треба гадати, що на певному етапі розвитку
індоєвропейських мов корінь (особливо в складі композити)
міг мати значення предметності, якості, а також дії» [4), 1991.
Саме внаслідок відміченої причини в слов'янській аіітро-
понімічній літературі зустрічаються випадки, коли ті чи інші
складові компоненти дослідники розцінюють по-різному.
Зокрема, до таких сумнівних відносяться її найбільш популярні
в слов'янських особових власних автохтонних імеиах-компо-
зитах компоненти -славь і -мирь, які одні дослідники
відносять до іменників [152, 77, 98; 168, 56—59; 99, 144; 165,
79—80, 84; 71, 62—631, а інші —до прикметників [42, 177—
178; 41, 1991. У цьому дослідженні ми не ставимо перед собою
мети розв'язувати всі такі спірні питання в зв'язку з
порівняно незначною кількістю виявленого нами відповідного
матеріалу в староукраїнській антропонімії досліджуваного
періоду. Тут лише відзначимо, що з приводу трактування як
частин мови компонентів -славь і -мирь ми схильні
приєднатися до думки більшості дослідників, які вважають їх
субстантивними .
Виявлені в досліджуваних писемних пам'ятках імена-ком-
позити за граматичною природою їх складових компонентів
недуже різноманітні. Найбільш показовими з них вважаються
імена з вербальними, субстантивними і ад'єктивними
компонентами, причому як у першій, так і в другій частинах
композити або ж виключно тільки в одній з них.
1. Вербальні компоненти, які зустрічаються в препозиції:
Бери- (брати «брати»)13, Брани- {брань «боротьба, захист»),
Влади- (владіяш «володіти»), Бороти- (воротити «повертати»,
а також «крутити»), Городи- (городити «огороджувати»), Даж-
(дажь «дай»), Жели- (желати «бажати»), Мисли- (мислити
«мислити, думати»), Мечи- (метати «метати, кидати,
подавати»), Мори- (морь, морити «мор, морити»), Мсти- (мьстшпи
«мстити»), Носи- (нести «нести»), Позди- (із пожьди, жьдати
~|іа Тут і далі при визначенні семантики композитних компонентів
балуємося на словниках: ІСрезн.; Фасм.; &Р], а також на працях [168, 49—62;
165, 234-247; 165. 69-104; 162, 10—23; 47, 64; 69, 62-63; Маї., 64-132].
46

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.