Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Адже, за свідченням дослідників, топоформант -*]ь перестав бути продуктивним в кінці XII — початку XIII ст. 170, 49]. З числа надзвичайно рідкісних імен-композит, що виступають лише в українських ойконімах і невідомі антропонімії та топонімії інших слов'янських народів, назвемо: Будиголось, Вшион'Ьгг, Видибор-ь, Добросинть, Доброгор'ь, Добротворт», Домалюрг, ЛюботЬх'ь, Любомудра, Мислибогг, Поздимир'Ь, Самомирг. Цей факт, однак, не вважаємо доказом виключно староукраїнського походження таких імен-композит, адже як препозитивні компоненти Буди-, Вито-, Види*, Воро-, Добро-, Дома-, Любо-, Мисли-, Позди-, Само-, так і постпозитивні -ГОЛОС-Ь.-Н-БГЬ, -рОГЬ, -борь, -СИНЬ, -ГОрЬ, -ТВОрь, -МОр-Ь, -ТБХТ», -мудр-ь, -богь, -мирі» мали загальнослов'янську складову продуктивність. Не виключено, що деякі з цих імен-композит могли і справді бути продуктом місцевого українського словотворення за аналогією до відповідних традиційних слов'янських автохтонних імен-композит. Структурні особливості слов'янських автохтонних Імен- композит в українській антропонімії XIV—XVII ст. Структурним особливостям слов'янських автохтонних імен-композит у ономастичній літературі приділено багато уваги як у загальнослов'янському масштабі дослідження [152, 21—1181, так і в межах антропонімії конкретних слов'янських народів (168, 46—76; 99, 142—145; 29, 18—22; 41, 198—211; 165, 51—103; 162, 7—25; 150, 64—132]. Слов'янські автохтонні імена-композити в українській антропонімії досліджуваного періоду — це в своїй основі давньоруська антропонімійна спадщина загальнослов'янського походження, нічим особливим в ділянці словотвору не відмінна. У працях, присвячених слов'янським автохтонним іменам, знайшли відповідне висвітлення і особливості словотвору цих імен і питання семантики їх складових компонентів, вироблена певна методика аналізу, якої нижче і будемо дотримуватися. І все ж необхідно підкреслити, що, незважаючи на відмічені досягнення в ділянці дослідження слов'янських автохтонних власних імен-композит, на сьогодні ще не всі питання їх вивчення остаточно з'ясовані й вирішені. Існує ряд моментів, не досліджених і спірних, стикаючись з якими вчені або констатують їх проблематичність, або посилаються на вже існуючі з їх приводу думки інших дослідників. Так, як ми уже згадували, своєю морфологічною структурою слов'янські автохтонні імена-композити сягають ще індоєвропейської антропонімійної системи, в зв'язку з чим вважаються найбільш архаїчною антропонімійною категорією. У праслов'янський період антропоніми даного типу виражали іщг цілу думку-речення, яке містило відповідне побажання 45 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.