Ад'єктивні утворення. Вони представлені виключно по- сесивними сингулятивними формами, зокрема: а) на -*]ь, Доб- ромиль (737) < Добромиль, пор. болг. Добромил (Ил. 175), ч. ОоЬготії ($у. 263); Добромишль (737) < Добромисль < < Добромьісль, пор. серб. ОоЬготузІ (Мікі. 58), п. йоЬготу&І (55Ш І/З, 489); Радомишль (889) < Радомисль < Радомислі», пор. серб. Касіотузі (Мікі. 93); Драгомшиль (739) < Драго- мисль <с Драгомисл'ь, пор. п. Драгомисл'ь (Мор. 77); б) на -*Іь, з чергуванням приголосних г — ж; д — ж: Вітоніж (719) < Витон'Ьжь < ВитонФь; Виторож (711) < Вито- рожь <С Вшпорогь; Вороніж (721) <с Ворон"Ьжь <: ВоронЬгь; Мислібіж (792) <.Мислибожь < Мьіслибогь; Дорогобуж (739)< < Дорогобужь < Дорогобудь, пор. ч. Драгобудь (Мор. 77); в) на -*]ь, які в староукраїнський період сприймались ие як посесивні прикметникові форми типу давньоруських Буди- мирь, Домажирь, Самборь (город), а як іменникові форми називного відмінка однини, хоча в різних випадках виникли вони, можливо, і безпосередньо як субстантивні утворення: Бу- домир (707) < Будомирь <С Будомирь, пор. болг. Будимир (Ил. 91), схв. Висітіг (Зу. 72); Видибор (716) < Видиборь < < Видиборь; Добросин (737) < Добросьть < Добросинь; Добропівір (737) < Добротворь < Добротворь; Домамор (737) < Домаморь < Домаморь; Домажир (738) < Домажирь < < Домажирь, пор. д.-р. Домажирь (Туп. 188), п. Оотаіуг ($$Ш І/З, 506); Люботих (782) < ЛюбопхЬхь < ЛюботЬхь; Поздимир (823) < Поздимирь < Поздимирь; Самомир (836) < < Самомирь < Самомирь; Хотимир (863) <с Хотимирь < < Хотимирь; пор. луж., ч. Хотимирь (Мор. 201), полаб. СЬоіотіг (Зу. 76); г] на -ів (< -овт>): Богомилів (704) < ?о- гомиль; Сновид ів (844) <С Сновидь; д) на -ща <-чЦ(а): Вмггн- и{Д (720) < Воєгость, пор. д.-р. Воигость (Мор. 45); Добро- горща (737) < Доброгорь; Радогоща (829) <; Радогость; пор. схв. Касіо§05І (Маг., І, 117); є) на -ов(е): Богодарове (704) < Богодарь; Милорадове (791) < Милорадь. Однак всі ці ад'єктивні посесивні ойконіми, за винятком перелічених в рубриці є), хоча давньоруською писемністю і не засвідчені, в дійсності могли виникнути ще в давньоруський період. У першу чергу, це стосується утворень на -*)ь. Братолюбівка (700), Буіімпрівка (708), Велідарівка (713), Всеаолодіека (722), Добролюбіака (737). Шловидівка (791), Милорадівка (791), Миролю- біека (792), Радомисдівка (^29), що виникли зовсім недавно, чи то шляхом найменування нових населених пунктів від уже існуючих старшії:; і;азв топу Станіславчик < Станісда(в), чи то шляхом пер є іменування населених пунктів за новими словотворчими зра.іками, чи що зл якимись і-ішпуи мотивами. 44
|