Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

мий, приємний»), Мило-, -миль (мил* «дорогий, милий,
любимий»), Радо-, -радь (радь «радісний, благородний»).
Низькою продуктивністю відзначаються компоненти, які
зустрічаються лише в препозиції імен-композит, а саме:
а) ад' ектйвні компаративні форми: Болє-
(боліє «більше, краще»), Добе- (добь, добий «славний, кращий»),
Вят- // Вяче- (вяче «більше»); б) п р о н о м і н а л ь н і ф о р м и: Все- (весь); в) адвербіальні форми: Дом- //
Дома- // Домо- (дом, дома); г) префіксальні
дієслівні форми: З (С) 4- бро- (броншпи «боронити»);
З (С) + бм; При + бьі (бьі «бути, зміцнювати»).
Словотворчі типи досліджуваних імен-композит. При
аналізі словотворчих типів імен-композит особливо чітко прослід-
ковується взаємоооумовленість їх складових компонентів, що
в значній мірі допомагає вияснити семантику композитний ант-
ропонімів у цілому.
Уживані в українській антропонімії особові власні імена-
композити досліджуваного періоду за своєю будовою
досить різноманітні. Однак найбільш продуктивними серед
них є структури типу «іменник + іменник», «іменник 4дієслово», «прикметник + іменник», «прикметник + дієслово»,
«дієслово -г іменник».
Для наочності наведемо всі ці структурні типи
імен-композит, не вдаючись до їх повторної паспортизації.
1. Субстантивно-субстантивні: Вмовить, Богодар"ь, Богу-
славг, ВшпонЬгь, Виторогь, №оізІа\у, Воєгост'Ь, Жизномирь,
Житомира, Ладомирг і Ьагіотег, Ьасіізіаііз, Мирослава, Ми-
рогоспгь, Зіауотіг, Тапюмир-ь.
2. Субстаїїтивно-ад'єктивні: Богомилт» і Во?уту1, Во§ига<і,
Госгпомилг, Ьисіотіїі.
3. Субстантивно-вербальні: Богдань, Во§с!а1 і Во§осіа1, Бо-
гамохь, Богухваль і Богуфахь, Лихови&ь, Ьіспописі, Сновидг.
4. Ад'єктивно-субстантивні: Благодарь, Болеслав'ь, Буй-
мир-ь, Вячеславі», В.шслав'ь, Добєславг, Дорогобрагкь, Добро-
мирг і ОоЬгатег, Доброславь, ОоЬго^озї, Добромисл'ь, Добро-
сини, Драгомир'ь, Драгумирг і Ога§итег, Драгосин'ь, Дра-
гомислії, Драгославь, Му1§оз{, Остророгь, Радогостг, Ради-
славг, Радомисл'ь, Радомир, Святополк, Лагетіг, Легтіг,
Ярославь, Сгагпозіп, С2еспоз1а>у.
5. Ад'єктивно-ад'єктивні: Ооіпотізі, Добромиль, Любо-
миль, Любомудра, Милодужг, Милорад-ь, Милодан-ь.
6. Ад'єктивно-вербальні: НоІоЬисі(Іп), Доброгор-ь, Добро-
казг, Добростанг, Добропгворг, Дорогобудг, ОаІіЬог, Кри-
восудь, ЛюботЬхь, Ярохвал'Ь.
7. Вербально-вербальні: 2е1іЬог; різноваріантні: Стибо*
рій, Цтиборг, Щиборг.
48

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.