Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Антропоніми, які в різних слов'янських мовах продуктивно творяться від імен-композит праслов'янського походження і до теперішнього часу типу Любко, Любикь, Любчик* від Любомир*; С/панко, Станик*, Стансць від Станиславг; Славко, Ярко від Ярослав*. Антропоніми, на відкомпозитне походження яких вказує фінальний приголосний, що в іменах-композитах був початковим приголосним постпозитивного компонента і зберігся при його усіченні типу Будим* від Будимир*; Гудим* від Гудамир*; Судим* від Сулимир* та численні похідні від таких утворень {Гудила, Гудимец*, Гудимко; Судима, Суламка і т. п.). Певного осмислення і практичного вирішення вимагає питання підходу до антропонімів, що за словоформою повністю співпадають з апелянтами типу субстантивних утворень Бой, Брат*, ГнЬвь, Гост*, Мир*, Рог*, Хтл*, а також ад'єктивних утворень типу Добр*, Крос*, Криаь, Лють, Міьг*, Мил*, Рад*, Русь, Черн*. різних похідних від цих утворень з типовими для апелятивного імепотвореиші суфіксами, як -к(о) типу Братко, Гн-Ьвко, Краско, Малко; -икьтішу Дабрикь, Лютик*, Черник*; -ець(-ь) типу Малець. Милець, Радець. У досліджуваний період імена цієї класифікаційної різновидності асоціювалися уже, слід гадати, з відповідними апеля- тивами, хоча всі вони мали також безпосереднє відображення в одному з двох компонентів особових власних імен-композит. З кваліфікацією цього виду антропонімів справа складніша, адже в слов'янській антропонімії факт творення як відкомпо- зитних, так і відапелятивпих антропонімів загальновідомий. Складність вирішення проблеми розмежування співзвучних відкомпозитних та відапелятивпих антропонімів розглидаиого виду полягає в тому, що справжні мотиви їх виникнення вже безповоротно втрачені. Вдало з цього приводу висловився ще М. лМорошкіи: «ІДоби правильно визначити справжній смисл особових імен, для цього необхідно бути присутнім при самому процесі їх творення і походження. Тепер про це ми можемо судити лише приблизно» 181, 21. І все ж не без підстав можна вважати антропоніми наведеного вище типу як первісно відкомпозитиі деривати, а не від- апелятивні утворення. Адже, як відомо, найбільш архаїчною антропонімійною категорією вважаються імена-композптп. До числа дуже давніх, в багатьох випадкам ще праіндоєвропейського походження, належать і імена-комшпнтп, в функції складових компонентів яких виступають і виділені вище, співзвучні з апелянтами та відповідними композитними компонентами, антропонімії. Оскільки ж вони фіксуються я;; імена, а також в складі топонімів дуже давніми писемними пам'- 54 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.