Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

вому рахунку свідчать, що питання розмежування співзвучних
відкомпозитних слов'янських автохтонних імен та відапеля-
тивних в слов'янській антропонімічній літературі
залишається відкритим 14.
Сформулювати надійні критерії розмежування в
загальній масі антропоніміє імен відкомпозитного походження та
відапелятивного — завдання не з легких і навряд чи у все-
охоплюючому аспекті (стосовно застосування до всіх
конкретних випадків такого розмежування) практично здійсниме. На
наш погляд, у даному випадку може йти мова тільки про
критерії, основані на узагальненні яскраво виражених
типологічних закономірностей вияву відповідних антропонімійних
явищ у загальнослов'янському масштабі.
Виходячи саме з такої постановки питання, нижче
спробуємо вказати на окремі групи антропонімів, які, на нашу думку,
за їх типологічними ознаками слід відносити до
відкомпозитних антропонімійних утворень, а не відапелятивних. Це,
зокрема:
Антропонімії — кореневі чи суфіксальні або суфіксально-
префіксальні утворення, корені чи основи яких співпадають
як з відповідними компонентами імен-композит, так і з
відповідними коренями апелятивів, однак ці антропоиімійні
утворення в ролі апелятивів у слов'янських мовах не вживаються:
Берг, Берко, Берило, Беракь, утворені від Бериславг, Бери-
драгь. а ие від апелятива брати; Сулг, Сулко, СулШ — від
Сулимирг, Сулигой і под., а не від апелятива су лити; Будг,
Будело, Будило, Будакг, Буданг, Будко — від Будиславг,
Будмиль і под., а не від апелятивів буда чи будити; Борг,
Бореша, Борело, Борило, Бору та. Борта, Борииш — від
Борисшп, Боривой і под., а не від апелятивів бор чи
боротися; Преславг від Пре\ди\славь, а не від апелятива
преславний.
Антропоніми, співзвучні з абстрактними чи конкретними
загальними назвами, але не мислимі як апелятиви в ролі
особових власних імен типу Люді», Ліодко — від Людмила,
Людславг, а не від апелятива люд (в значенні «народ»); Домг,
Домец-ь від Домарадь, Домаславг і под., а не від апелятива
дом: Судг, Судило, Судиша від Судивой, Судиславь, а не від
апелятива суд.
14 Принагідно торкнувся цього питання Я- Свобода, але, відзначивши.
як практично до його вирішення підходили А. Фік, В. Бамнер та Ф. Сольм-
сен, власних критеріїв його вирішення не запропонував, а обмежився
лише зауваженням, що в своїй праці при практичному розмежуванні
старочеських відкомпозитних імен і відапелятивних прізвищ та прізвиськ
до перших відносить лише антропонімії, які мають стійкі паралелі» інших
слов'янській мовах [165, 43].
Ьі

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.