Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

Доброгостг; Матій* < Маль < Малосла&ь, Маломирг;
Хотям» <с Хоті) < Хотеборг, Хотсмирг), і як відапелятивні
імена (Добрі» — «добрий, хороший», Мальииь — «малий,
невеликий ростом», Хопіянь — «бажаний, той, якого в сім'ї «хотіли»).
У дослідницькій практиці антропонімії наведеного типу
одні вчені розцінюють як відкомпозитні утворення, інші —
як відапелятивні. Наприклад, імена Б удай, Будило, Буде-
ло, Буй, Буянг, Болію, Воинг. Война, Войко, Войнило,
Громг, Громика, Горяіиа. ГнИзошг, ГнЬтиа, Добрг, Добри-
ня, Малг, Малга, Малмха, Малюшка, Пушило, Радоха, Рад-
ко, Русакь, Русша, Ратай та ін., співзвучні з відповідними
апеля ти вами, але одночасно і з відповідними (переважно
препозитивними) компонентами імен-композит, Ф. Міклошич[152,
34—118] і Т. Скуліна [162, 26—321 відносять до відкомпозит-
них дериватів. Однак деякі дослідники кваліфікують ці або
однотипні з ними особові назви як відапелятивні утворення.
Наприклад, наведені вище імена Будило, Война, Громь, Гро-
мьїка, Добршя, Мальїха, Малюшка, Малюга, Радоха, Русакь
та ін. М. В. Б і рило відносить до відапелятивних, зокрема
імена Громь, Война — до підгрупи «назви абстрактних явищ
природи і суспільства», імена Мальїха, Малюга, Малюшка,
Русак* — до підгрупи «назви осіб за зовнішнім виглядом»,
імена Будило, Громика, Добриня, Радоха — до підгрупи
«назви осіб за розумовими якостями, особливостями характеру або
звичками» 112, 190, 194, 195]. Особові власні імена Б удай,
Будило, Буянь, Гневаш, Пушило О. М. Мирославська відносить
до підгрупи іменувань «за родом суспільної діяльності» [77,
338—3411. У деяких випадках згадана авторка окремі з таких
імен супроводжує відповідними тлумаченнями типу Будай —
«хто будить», Пушило — «той, хто спутав, зв'язав руки» [77,
340]. Особове ім'я Маль А. А. Угрюмов відносить до імен
«за зовнішнім виглядом»; Добрг, Добриня, Боям» — «за
рисою характеру»; Боїнг — «за професією». Добриня, на думку
цього автора,— «дуже добрьгй, дуже хороший», Боянг —
«боєць, воїн, той, хто сміливо б'ється» [119, 7—8].
Непослідовну позицію в даному питанні займав О. М. Се-
ліщев, оскільки одні і ті ж імена розгляданого типу в одному
випадку відносив до відапелятивних, а в іншому — до відком-
позитних. Так, у згаданій уже праці цього автора [99, 136—-
137] імена Любим, Милюта, Миляй, Мамц, Малик, Мальїга,
Малюта, Домаш, Домаха, Домашня, Домашней, Домец, Ви-
шата, Жирой, Жироха, Жируха, Жирята та ін. віднесені до
відапелятивних, а в іншій [145] вони поміщені також і між
відкомпозитними.
Таких прикладів можна навести довгий ряд з праць ще й
інших авторів, вітчизняних і зарубіжних. Всі вони в кінце-
52

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.