Доброгостг; Матій* < Маль < Малосла&ь, Маломирг; Хотям» <с Хоті) < Хотеборг, Хотсмирг), і як відапелятивні імена (Добрі» — «добрий, хороший», Мальииь — «малий, невеликий ростом», Хопіянь — «бажаний, той, якого в сім'ї «хотіли»). У дослідницькій практиці антропонімії наведеного типу одні вчені розцінюють як відкомпозитні утворення, інші — як відапелятивні. Наприклад, імена Б удай, Будило, Буде- ло, Буй, Буянг, Болію, Воинг. Война, Войко, Войнило, Громг, Громика, Горяіиа. ГнИзошг, ГнЬтиа, Добрг, Добри- ня, Малг, Малга, Малмха, Малюшка, Пушило, Радоха, Рад- ко, Русакь, Русша, Ратай та ін., співзвучні з відповідними апеля ти вами, але одночасно і з відповідними (переважно препозитивними) компонентами імен-композит, Ф. Міклошич[152, 34—118] і Т. Скуліна [162, 26—321 відносять до відкомпозит- них дериватів. Однак деякі дослідники кваліфікують ці або однотипні з ними особові назви як відапелятивні утворення. Наприклад, наведені вище імена Будило, Война, Громь, Гро- мьїка, Добршя, Мальїха, Малюшка, Малюга, Радоха, Русакь та ін. М. В. Б і рило відносить до відапелятивних, зокрема імена Громь, Война — до підгрупи «назви абстрактних явищ природи і суспільства», імена Мальїха, Малюга, Малюшка, Русак* — до підгрупи «назви осіб за зовнішнім виглядом», імена Будило, Громика, Добриня, Радоха — до підгрупи «назви осіб за розумовими якостями, особливостями характеру або звичками» 112, 190, 194, 195]. Особові власні імена Б удай, Будило, Буянь, Гневаш, Пушило О. М. Мирославська відносить до підгрупи іменувань «за родом суспільної діяльності» [77, 338—3411. У деяких випадках згадана авторка окремі з таких імен супроводжує відповідними тлумаченнями типу Будай — «хто будить», Пушило — «той, хто спутав, зв'язав руки» [77, 340]. Особове ім'я Маль А. А. Угрюмов відносить до імен «за зовнішнім виглядом»; Добрг, Добриня, Боям» — «за рисою характеру»; Боїнг — «за професією». Добриня, на думку цього автора,— «дуже добрьгй, дуже хороший», Боянг — «боєць, воїн, той, хто сміливо б'ється» [119, 7—8]. Непослідовну позицію в даному питанні займав О. М. Се- ліщев, оскільки одні і ті ж імена розгляданого типу в одному випадку відносив до відапелятивних, а в іншому — до відком- позитних. Так, у згаданій уже праці цього автора [99, 136—- 137] імена Любим, Милюта, Миляй, Мамц, Малик, Мальїга, Малюта, Домаш, Домаха, Домашня, Домашней, Домец, Ви- шата, Жирой, Жироха, Жируха, Жирята та ін. віднесені до відапелятивних, а в іншій [145] вони поміщені також і між відкомпозитними. Таких прикладів можна навести довгий ряд з праць ще й інших авторів, вітчизняних і зарубіжних. Всі вони в кінце- 52
|