Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ще в доісторичні часи, ми не схильні вважати, що власні імена- композити і похідні від них скорочення — це в усіх випадках хронологічно синхронні паралельні утворення. Критичний огляд висловлювань різних авторів та власні спостереження над типологією давніх слов'янських антропонімів (особових власних імен-композит і відкомпозитних утворень) дають підставу твердити, що скорочені відкомпозитні гіпокористично-демінутиви і форми (стосовно праслов'янських імен-композит) — продукт пізнішого творення. В антропоні- мічній літературі переважає думка, згідно з якою скорочування власних імен-композит було викликане незручністю їх вживання через громіздкість і довготу [168, 75]. Намічена ще в праіндоєвропейський період тенденція до скорочення імеи-композит і творення відкомпозитних дериватів так чи інакше відбилась на історичній динаміці цих двох різновидів слов'янських автохтонних імен, яка виявилася в поступовому звуженні сфери вживання імен-композит і розширенні сфери вживання імен відкомпозитного походження. Так, якщо імена-композити ще в давньоруський період втрачали свою продуктивність, а з розпадом давньоруської єдності на українському мовному грунті в кінці XV ст. були вже рідкісно вживаними, то цього не можна сказати про похідні від них деривати — відкомпозитні слов'янські автохтонні імена. Як продуктивний і, порівняно з іменамн-компо: и тами, більш динамічний в східнослов'янській антропоніміч- иій еволюції взагалі, цей вид слов'янських автохтонних імен (пізніше імен-прізвиськ) заслуговує спеціального дослідження. В українській антропонімічній літературі відкомпозитні утворення об'єктом спеціального дослідження ще не були, можна сказати, з двох причин. Перша з них та, що українські писемні пам'ятки засвідчили порівняно незначну кількість імен-композит як вихідних форм творення похідних від них антропонімів. Другу вбачаємо в тому, що внаслідок співзвучності кореневих морфем відкомпозитних дериватів з апелятив- ними чи апелятивами дослідники механічно відносять більшість з них до розгляду відапелятивиих імен. На думку С. Роспонда, питання розмежування відкомпозитних антропонімійних та апелятивних дериватів вимагає невідкладного вирішення, оскільки, за його словами, «до цього часу слов'янська антропонімія продовжує знаходитися в колі домислів і догадок, чи імена Міі, Лаг є скороченнями відповідних композитних структур Мію$}а\у, Лаго&іаш, чи, може, утворені від загальних назв тії, ]аг» 195, 21]. І справді, ціл'ий ряд представлених в українських писемних пам'ятках антропонімів типу Добрі», Малишл. Хопіянг можна розцінювати і як похідні утворення від імен-композит (Добрг < Добровой, 4* 51 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.