Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

В. Особові власні імена-композити на Україні в
досліджуваний період не були прерогативою вищої суспільної верхівки.
Вони були поширені серед усіх соціальних верств населення.
Переважання їх документальних фіксацій серед соціальної
верхівки пояснюється специфікою писемних пам'яток періоду
XIV — 1-ї половини XVI ст., у яких порівняно рідко
фігурували представники з низів суспільства.
2. ВІДКОМПОЗИТНІ СЛОВ'ЯНСЬКІ
АВТОХТОННІ ІМЕНА
Піііапня генезису відкомпозитних слов'янських
авісхгойних імен. Проблема їх розмежування із слов'янськими авто-
хтонними іменами відапелятивного походження.
Праслов'янська спадщина в сучасних слов'янських аитропонімійних
системах досить виразна, якщо йдеться про давні слов'янські
особові імена-композити типу Володимир, Ярослав. Мстислав,
Доброгост, Боримир, Творимир. На спільнослов'янське
походження цих антропонімів указує вже сама характерна
композитна структура з типовими давиьослов'янськими
композитними основами, а також загальнослов'янське поширення,
навіть якщо в деяких випадках окремі з них виступають із
затемненою семантикою, викликаною різними фонетико-мор-
фологічними змінами типу Дреговичі (< Драговшп'ь), Редимир
(<. Радилшр'ь), Рацлав (<. Рат\и]славь), Брацлав (< Бра-
т\и\сла&ь).
Однак праслов'янська аптропоиімінна спадщина в
сучасних слов'янських мовах — це не лише повні або вже
здеформовані особові власні імеиа-композиіи. Детальний
порівняльний аналіз слов'янської антропонімії (як історичної, так і
сучасної) переконує в тому, що праслов'янська антропонімійиа
спадщина дуже показова і в інших розрядах слов'янських
антропонімів. У першу чергу це стосується імен відкомпозит-
ного походження, наявність яких у всіх слов'янських мовах
дає підставу розцінювати їх теж як праслов'янську спадщину,
яка своїм корінням сягає ще праіндоєвропейської епохи.
Зрештою, думка ця в антропонімічній літературі не нова [114,
33—35; 26, 443—446; 154, 371. Посилаючись на інших
дослідників, цей момент відзначив і відомий чеський ономаст Я.
Свобода, підкресливши, що скорочування особових власних імен-
композит «є явищем так само давнім, як і самі складні імена
та принцип їх творення», і що вони є «складовою частиною
індоєвропейської антропонімійної системи» [165, 105].
Проте, відстоюючи думку про праіндоєвропейське
походження чи виникнення тенденції до скорочування особових
власних імен-композит і велику популярність цих скорочень
50

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.