Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

5. Скорочення шляхом усіченая постпозитивного та
другого складу препозитивного компонента імені-композити із
збереженням першого приголосного постпозитивного
компонента, перетвореного в інший приголосний типу Браиіг <
< Бра[ни)с[лшгь], Рошг < Ро[сти]с[лавг].
6. Скорочення шляхом усічений постпозитивного та
другого складу препозитивного компонента імені-композити і
збереження в ролі власного імені його першого складу,
оформленого відповідним суфіксом типу Жих-ь < Жиірославь] чи
Жиїдиславг], Буцічїь < Бу[дисла&ь].
7. Скорочення шляхом усічений другого складу
препозитивного компонента імені-композити типу Маслазг < Ма\ни\-
слот, Раславь < Ра[ди]слав'ь.
З метою наочної ілюстрації відмічених способів творення
відкомпозитних особових власних імен наведемо найбільш
типові приклади з досліджуваних писемних пам'яток спочатку
безсуфіксних, потім суфіксальних відкомпозитних
слов'янських автохтонних імен в їх відомих функціональних виявах
(тобто не тільки в функції особового власного імені, а й у
функції імені-прізвиська та патронімів з відповідними
паралелями інших слов'янських мов 13).
Наявний у нашому розпорядженні матеріал згруповано
в межах окремих кореневих мікрогиізд за сформульованими
вище типами скорочень. Наводимо також збережені в
антропонімії різних слов'янських народів імеиа-композитн (з метою
економії місця по мінімальній кількості прикладів), від яких
розвинулися розглядані відкомпозитні утворення.
15 У цьому дослідженні з усіх класифікаційних різновидів
слов'янських автохтонних імен тільки імена цієї різновидності розглядаємо в
широкому порівняльному аспекті. Вивчення способів творення
відкомпозитних імен порівняльним методом дає можливість виявити рівень багатства
цих антропонімів у їх первісному виді як спільнослов'янської спадщини,
дозволяє прослідкувати їх динаміку, виявити характерні їх словотворчі
моделі, а тим самим вносить певні корективи в існуючі помилкові
етимології ряду антропонімії* типу згаданих уже *Путіім — «той, хто спутав,
зв'язав руки» та ін., а також у помилкові етимології багатьох назв
східнослов'янських населених пунктів антропоиімного походження, зокрема,
утворених від відкомпозитних слов'янських автохтонних імен. Пор., напр.,
у книзі Ю. М. Кругляка «Ім'я вашого міста» 164], *Войнилів — від слів
шини улов, на цій території часто велися війни, битви» [20—21];
«/лівою — назва походить від слова гнів. Розповідають, що жителі часто
сварились між собою за пасовиська, довго гнівалися один на одного» [35]; «Ра-
хів —від рахувати. Мешканці цього краю ходили пішки з села до села і,
щоб знати, яка віддаль між ними, рахували кроками дорогу» 1111]; тик само
в праці білоруського автора В. А. Жучкевича «Кратний- топонимическиГі
словарь Белоруссин» [48]: «Любча — місце шлюбних ритуалів, зустрічей,
ігрищ» [216]; «Негино — південний схил місцевості, що добре нагрівається
сонцем» [253]; «Мстиж — в основі *міап мостити» (246].
Насправді ж перелічені ойкопімп — цс посесивні прикметникові форми,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.