Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

1 Балт» (пор. комп. болг. Балосинть — Мор. 7; схв. Ваііз-
іяу —Маг. І, 113): укр. Ваі (АрхІОЗР, 1658, УІІІ/2, 93),
Нгісг Ваі (ОКЗР II, 87), патр. Ва1е\уісг (АрхЮЗР, 1681, 1/4,
536), Баленко (Р 62), Баличк (ОВЗ 604); пор. рос. патр. Ба-
лііп-ь (АЮБДР І, 729; Туп. 526), блр. патр. Ваіісг (ПКГЗ
І, 259), хорв. Ваі (Ьекз. 20), п. Ваі (58МО І/З, 79).
Берь (пор. комп. болг. Беримир, Борислав — Ил. 72; схв.
Вегіс1га§, Вєгіуо] — Маг. І, 113): укр. патр. Вегісг (ОКЗР II,
96), Вегусг (МІГ І, 178); пор. хорв. Вег (Ьек5. 41), ч. Вєг (5у.
258), п. Вег (55Ш 1/1, 123).
Божь (пор. комп. болг. Божидар — Ил. 60, п. ВоіеЬог —
55.ЧО 1/2, 240, ч. ВогеіесЬ — 5у. 259): укр. патр. Божов (ПК
355), Боженко (Р 190, 312; ПК 189); пор. д.-р. патр. Божин
(Туп. 538), п. Вох (55Ш 1/2, 238).
Брань (пор. комп. болг. Бранислав — Ил. 87; схв. Вгапі-
тіг — Маг. II, 145; п. Вгапітіг — 55ІЧО 1/2, 243): укр. РМ-
Нр Вгап (МІГ І, 275); пор. болг. Бран (Ил. 87), п. Вгап (55ІЧО
1/2, 241), блр. патр. Вгапісг (ПКГЗ II, 163), ч. Вгап
(Мікі. 38).
Бродь (пор. комп. п. ВгосІ2І!5Іа\у — 55МО 1/2, 246): укр.
Вгогіісг (ОКЗР II, 94, 106), Бродович (ОКЗ 104), Вгоііуп (МІГ
І, 200); пор. п. Вгосі (55ІЮ 1/2, 246), г. Вгосі (5у. 260).
Бронь (йор. комп. п. Вгопзїа\у — 55NО 1/2 252; схв. Вго-
пікіау — Маг. І, 114): укр. патр. Вгопіечуісг (МІГ І, 242);
пор. її. Вгоп ($$N0 1/2, 250), ч. Вгоп (5у. 260), блр. патр.
Вгопіе\у (ПКГЗ І, 236).
Буй (пор. комп. схв. Віл'тіг — 5\\ 72; Вфії — Маг. II;
88; ч. Вилізу — 5у. 72); укр. Ви] (ОКЗР І, 309); патр. Буен-
ко (ПК 275); пор. рос. Буй (Вес. 52); хорв. Ви] (Ьек$. 80),
п. Виі (55Ш 1/2, 278).
Воино (пор. комп. болг. Воиномирт»— Ил. 115): укр.
Воино Томиловое (ОЧЗ 89); пор. болг. Войно (Ил. 115), рос.
Войно (Суи. 81).
Вячь (пор. комп. д.-р. Вячеслави — Туп. 157; болг.
Вячеслав — Ил. 121; рос. Вячеслав — Вес. 76): укр. МРіасг .Іигко-
\уіс2 (ОЖЗ 181); пор. рос. Вячг (Мор. 55), мор. Уес (Мор. 55).
що вказують на приналежність у минулому населеного пункту певній
особі, ім'я якої і послужило для його номінації. їх етимологію слід виводити
від відкомпозитиих слов'янських автохтонних імен, зокрема, ойконім
Войнилів — від особового власного імені відкомпозитного походження
Войнидо {<Воинг < ВоїшЬгг)', Гнівань — від особового імені ГнЬеан-ь
«ГнЬаь < ГнЬвомирг чи ЛютогнЬвь, МстигнЬвг і под.); Рахіа — від
особового імені Рахт» (<.Рси)обудг чи Радославг і т. д.); Любча— від
особового власного імені Любко (<Л/обт> < Любомирь чи Любогость і
йод.); Иегино від особового власного імені МЬга < НЬгг < НЬгослшь
чи РадонЬг'ь і под.); Мстиж — від особового власного імені Мтцг-ь
{<Мап.цгнЬвт>). Прикладів гаких можна навести багато.
$7

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.