Яр- Укр. Затесх (А02, 1408, XII. 851), іагеико (ОКЗР І, 115), ЛагиІЬа (ОКЗР III, 226), Лагиіпка (ОКЗР III. 220), Ярушка (ПК 277), Зииьгкг (АрхІОЗР, 1631, VI/!, 478), Ярушь Суетичь (АрхЮЗР, 1595, 111/1, 69), Ярла Ясененко, Ярло Иваиовичь (Р 84, 85), Ярумь Мозоль (ПК 229), Ярушко Про- копенко (XII 145); пор. д.-р. Ярунг (Туп. 515), рос. Ярец-ь Офонасові., Яруня Шесгаковії, Ярьіга Дмитриевь, Ярьшиса Струговой (Туп. 513—515), Ярец Бирдкжив-Зайцев, Я рило Яков, Ярьіга Папіков, Ярши сьш Молявьі (Вес. 381—382), блр. Лагка (ПКГЗ II, 337), Исай Ярьіга (Бір. 281), патр. Лагу- 1о\\-іс2 (ПКГЗ І, 136), болг. Яре, Яричко, Ярко, Ярп, Ярчо (Ил. 571—572), п. іагек, Лагко, Лагзха, Лагизх ($$N0 І І/З, 438—452), ч. Лагек, Лагоіа (5у. 271), Лаге], ЛаНк, Лагосгіпа (Мікі. 117). Інші типи скорочених відкомпозитних утворень в українській антропонімії досліджуваного періоду, порівняно з наведеними вище, представлені менш виразно. До того ж при аналізі окремих із віднесених до них утворень виникають певні труднощі, зумовлені не завжди ясним або спірним їх походженням. Всі ці випадки супроводжуємо відповідними коментарями. 2. Борись 17 (<. Борисілавь}; пор. комп. д.-р. Борислав-ь — Туп. 116; болг. Борислав — Ил. 84): укр. Борись (Гр. XIV, 135; ЛБС 133; ССМ, 1398, І, 112), Борись Лихій, Борись Сев- рюковичь (ОВЗ 604. 605). І\уап Вогі$ (ОКЗР II, 263), патр. Вогі820\уіс2 (ОКЗР III, 219); пор. рос. Борис (АЮБДР II, 626), болг. Борис (Ил. 84), хорв. Вогіз (Ьекз. 60), п. Вогуз (55КО 1/2, 236), ч. Вогіз (Мікі. 38). Будимь С<С Будиміир'ь]; пор. комп. болг. Будимир — Ил. 91; ч. ВиШіпіг — 5\'. 260): укр. Куземка Будим* (ПК 428); пор.: болг. Будим (Ил. 91), серб. Ви сі і пі (Мікі. 40). 17 Слов'янське автохтонне ім'я Борись в лінгвістичній літературі здебільшого виводять від охрещеного в 864 р. булгарського царя по імені Богорис, яке етимологічно пов'язують із монгольським Ьо§оп" «маленький» [див. про це ширше: 123, 194; 36, 230]. Як слов'янське, вірніше, давньоруське запозичення із тюркської (однак не із болгарської, а безпосередньо від булгарської) розцінює це ім'я І. Г. Добродомов |34, 234], виводячи його етимологію від булгарського імені Бариш (-сБарис). І все ж ми дотримуємося думки, висловленої ще Т. Мареткчем і О. Соболевським [123, 194], що розглядуване ім'я за походженням слов'янське, утворене від особового власного імені-композитн Борислав. Спеціальне дослідження цього питання зайняло б немало місця. Тому на користь своєї думки наведемо лише головні лаконічні аргументи. Зокрема, про слов'янське походження даного імені свідчать такі факти, як: а) загальнослов'янське поширення його в давніх слов'янських писемних пам'ятках різних слов'янських народів, в тому числі віддалених як від булгар, так і від болгар західнослов'янських; б) широке поширення моделі відкомпозитного скорочення щляхом усіченії я постпозитивного компо- 85
|