Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
то могли також існувати і аналогічні композити типу Міесгпа- гаі, ІМіегпазиІ, ІЧЧеглаЬо.], ІЧЧєгпаЬог, МіегпаІиЬ, від яких виникли, відповідно, скорочення Нерат, Несул, ШеЬо], МеЬог, №е1иЬ та ін. Подібних прикладів можна навести ще багато. Тому, не скидаючи з рахунку і того факту, що різні з утворень цієї структури могли виникнути і не безпосередньо від імеи-ком- нозит, а за готовою вже праслов'янською словотворчою моделлю «іпсІесІіпаЬіІе + по тем» шляхом звичайної префіксації (особливо утворення з не- як наслідок тенденції до аитонімі- зації імен типу Любь — Нелюбії; Радть — Не радь), хочемо відзначити, що слов'янські антропонімії аналізованої структури — це «ІпсІесІіпаЬіІе + потеп» лише з формального боку. Насправді, це генетично скорочені шляхом синкопи праслов'янські імена-композити, які слід розцінювати як складноско- рочені структури і розглядати їх не як композити, а як окремий вид відкомпозитних дериватів з формальними ознаками «іпгіесІіпаЬПе ¦+- потеп». Однак через відсутність у більшості випадків конкретних імен-композит, які послужили основою для творення «ІпсІесІіпаЬіІе -г потеп», наведемо антропонімії розглядуваного типу (як це в антропонімічній літературі і практикується) за структурними особливостями, вданому випадку — за в і д к о м позитними кореневими гніздами. -бой. Укр. 1аЬо\ Апсігеі (ОКЗР І, 82); пор. ч. 2аЬоі (Мікі. 36). -вид-ь. Укр. Завидь (ССМ, 1448, І, 372); пор. д.-р. Завидь (Туп. 210), серб. Завидь (Мор. 86), хорв. прізв. 2ауіаЧс (Ье1<5. 745), п. 2а>уі<і (55Ш УІ/2, 278), ч. 2ауіа (5у. 311). «вой. Укр. Камо] (ОКРЗ I, 57; А02, 1460, XII, 2955); пор. хорв. ІМауоі (Ьекз. 455), ч. №уоі (5у. 284). -гой. Укр. Иагой (Туп., 1565, 321; АрхЮЗР, 1626, 1/6, 576), Нагой (ССМ, 1447, І, 151); пор. болг. Нагой (Мор. 133). -ми(ьі)сль. Укр. Розмисль (ОВЗ 606), Розмислг Цируликь (Р 155); пор. п. НогтузГ (55Ш І У/З, 500). -судь. Укр. ІппаіЬ Регезий (ОКЗР III, 81). Суфіксально-префіксальні утворення. -виш-укр. Завиша (ССМ, 1401, І, 372; АрхЮЗР, 1647, 1/4, 449), Завиша Романоаич-ь (АрхЮЗР. 1487, VI11/3, 4), Яків Завіїиа (ЦДІА, 1500, 146), патр. Зав'Ь.иин'ь (Р 127); пор. д.-р. Завії иа (Туп. 211), блр. Завиша (Бір. 215), болг. Завиша (Мор. 87), п. 2а\УІ52а (55Ш, УІ/2, 281), ч. 2а\'і^е (5у. 31П. -вой- укр. \а\Уоука (А02, 1485, XVIII, 2014), .\аигоіко (А02, 1365, VIII, 5), Навойко Насдновт, (ССМ, 1366, І, II), Семен Навойко (ОКиЗ 113); пор. п. Ка\\'оіка, Иаиюіко (55і\Ю, IV/!, 25). 95 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.