Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
національним. Відносною є також схожість форм інтерна- ціоналізмів, яка може ґрунтуватися на одній, двох або трьох ознаках з числа вказаних [Акуленко 1971, с. 251—260]. Тут, звичайно, не йдеться про абсолютну тотожність зовніщ. ньої форми інтернаціоналізмів чи їх значень. Тотожність може проявлятися лише частково, у схожості окремих елементів за формою та значенням. Абсолютно однаковими ці слова бути не можуть хоча б через природні розбіжності в артикуляційній базі кожної мови. Нема такої мови, котра могла б засвоїти абсолютно всі звуки, які тільки можливі у людській мові. До того ж, у переважній більшості мов можливі далеко не всі типи складу, та й фонемна дистрибуція теж буває обмежена. А якщо врахувати існування розбіжностей у системах письма щодо принципів написання, то можна дійти висновку, що схожість інтернаціональних слів може бути лише відносна. Особливе місце тут займає питання про запозичення інтернаціональних терміноелементів. «Наукове визначення поняття лексичного інтернаціоналізму можливе саме в межах понять даної сфери. Відомо, що інтернаціоналізмами в мовознавстві називають не всі прояви інтернаціонального в мовах, а тільки особливо важливі форми міжмовної загальності у лексиці... Інтернаціоналізми є міжмовною синхронічною катеґорією, котра проявляється лише у випадку зіткнення та порівняння мов» [Белодед 1980, с. 13]. Виходячи з усього викладеного вище, можна дати остаточне визначення поняттю «інтернаціоналізм». Отже, той чи інший елемент є інтернаціональним за умови, якщо він повністю чи частково збігається у своїй зовнішній та внутрішній формах принаймні у трьох неспоріднених мовах. Хоча не слід і тут абсолютизувати інтернаціональні знаки щодо присутності їх у неспоріднених мовах, бо, на думку В. В. Акуленка, їх відносність проявляється в багатьох питаннях, у тому числі таких, як ґенетичне відношення мов, що входять до ізоґлос інтернаціоналізмів, а також співвідношення їх форм та значень. Що стосується присутності інтернаціоналізмів у неспоріднених мовах, то тут зустрічаються думки про три неспоріднені мовні сім'ї. Іноді як критерій висувається вимога, аби не менш ніж дві з таких мов були «світовими». Проте такий критерій, на думку В. В. Акуленка, є лише умовним робочим припущенням [Акуленко 1971, с. 255]. Інтернаціоналізми слід відрізняти від екзотизмів, які означають явища, що не мають місця в житті носіїв мови-реципі- єнта. Такі терміни входять до мови-реципієнта в своєму оригі; нальному вигляді (фонетичне запозичення), рідше — у вигляд1 кальки [Скороходько 1963, с. 87]. 128 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.