Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
науковців, іитернаціоналізми мають міжнаціональний характер вживання (їх не можна відносити до слів рідної мови), однакові за значенням та аналогічні за вимовою як мінімум у трьох неспоріднених мовах. При цьому вони не обов'язково мають характер запозичень (вони виходять за межі запозичень), бо багато слів рідної мови стали інтернаціоналізмами [Кияк 1992, с. 144-145]. В усякому разі, національна форма, навіть якщо вона засвоєна якоюсь іншою мовою, може вважатися водночас інтернаціональною лише за умови, що є форми етимологічно ідентичні з нею у кількох інших мовах, що всі ці форми є схожими, а мови належать до різних мовних сімей [Белодед 1980, с. 120; Nedobity 1989, с. 174]. Іитернаціоналізми, як правило, не вважаються елементами окремо взятої мови, бо, таким чином, заперечуватиметься їх інтернаціональний характер [Кияк 1992, с. 144 — 145]. З іншого боку, чужими для тієї чи іншої мови їх теж назвати досить важко, бо це знову приведе до заперечення їх інтернаціонального характеру (інтернаціональне не може бути для когось чужим, якщо воно дійсно інтернаціональне). Звідси можна дійти висновку, що поняття «інтернаціональне» виходить за межі двох протилежних та взаємовиключних понять «своє — чуже». Це, радше, своє та чуже одночасно. Якщо в будь-якій мові будь- який іншомовний елемент вважається чужим, його інтернаціональність у такому разі ставиться під сумнів. Будь-який іншомовний елемент вважається своїм, якщо він добре засвоєний, і, навпаки, чужим він вважатиметься тоді, коли в його засвоєнні немає ніякої необхідності. Основними критеріями для віднесення будь-якого слова до числа «чужих» або «своїх», за словами Д. С. Лотте, є такі: 1. Наскільки сполучення звуків даного слова відповідає загальноприйнятим сполученням даної мови; 2. Наскільки морфологічна форма й окремі формальні приналежності слова відповідають загальноприйнятим в даній мові, гармонують з усією будовою мови; 3. Чи є похідні від слова, що розглядається, та чи не стоїть воно окремо [Лотте 1982, с, 10]. В. В. Акуленко стверджував свого часу, що поняття інтернаціоналізму має певну низку критеріїв, що відмежовують це явище від інших проявів лексичної спільності, зокрема, простих запозичень. Головний з них полягає в тому, що просто іншомовне слово торкається лише однієї мови, тоді як інтернаціоналізм стосується одразу кількох мов, до того ж, в одній мові ця категорія існувати не може. Причому інтернаціоналізм — Це не обов'язково ідеальний еквівалент. Навіть деякі розбіжності у значенні не роблять той чи інший елемент менш інтер- 127 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.