Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

4.2.3.2. ПРОБЛЕМА
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМУ
Питання про інтернаціональне та національне
у термінотворчому процесі пов'язане насамперед з проблемою
встановлення критеріїв, які визначають поняття
інтернаціонального та відрізняють інтернаціональні слова від звичайних наївсь
нальних запозичень. Бо часто виникає плутанина між справжні-
ми інтернаціоналізмами та простими запозиченнями з тієї причини,
що будь-яке запозичення, навіть якщо його було зроблено лише
однією мовою, може бути прийнято за інтернаціоналізм.
З іншого боку, в науковій термінології присутні терміни,
утворені шляхом запозичення не самого слова, а лише його
змістової структури [Скороходько 1963, с. 62]. Кажучи про
схожість форм інтернаціональних знаків, слід мати на увазі не
тільки звучання чи написання, але й вмотивованість, чи
«внутрішню форму» знаків (як їх синхронічну характеристику,
«буквальне значення», що враховується носіями даної мови). При
цьому роль можуть відігравати всі три принципово можливі
типи вмотивованості: 1 — фонетична, тобто прямий зв'язок
звучання зі значенням; 2 — морфологічна, тобто словотворча
структура складних і похідних слів; 3 — семантична, тобто
синхронічно відчувана переносність значення в межах
семантичної структури багатозначного слова. По суті, з
морфологічною вмотивованістю слів можна також зіставити
вмотивованість усталених (зокрема термінологічних) словосполучень,
котра визначається значеннями зіставлених слів, їх
морфологічною формою та синтаксичними відношеннями. В інтернаціо-
налізмів значення завжди схожі, тоді як схожість форм може
спиратися на певну низку ознак [Акуленко 1971, с. 256].
Особливо важливим питання про критерії визначення
інтернаціонального елемента та простого запозичення постає в
науково-технічних термінах [Gajda 1990, с. 98 — 106; Володина 1993,
с. 31—41]. Бо тут виникає природне питання: чи кожний
термін іншомовного походження є інтернаціональним. І, навпаки,
чи завжди є проявом пуризму переклад інтернаціонального тер-
міноелемента.
Чіткі критерії визначення поняття інтернаціоналізму, на
жаль, відсутні, і тому різні науковці тлумачать дане поняття
по-різному. Наукове визначення поняття лексичного
інтернаціоналізму намагався дати І. К. Білодід, стверджуючи, WP
інтернаціоналізмами в мовознавстві слід називати особливо
важливі форми лексичної спільності, які є міжмовною
синхронічною категорією, що має прояв лише при зіткненні
або зіставленні мов [Белодед 1980, с. 13]. На думку більшості
126

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.